54. Організаційні форми та методи управління інноваційними проектами

Управління проектом – це процес управління людськими, матеріальними і фінансовими ресурсами проекту, який забезпечує досягнення запланованих результатів на основі узгодження інтересів, координації і взаємодії учасників проекту в процесі його реалізації.

Учасники проекту: ініціатор; керуючий; замовник; контрактори; реалізатор

Методи контролю проекту:

1)Метод “0 - 100” – контроль тільки в моменти завершення детальних завдань

2)Метод “50 на 50” – а. контроль в момент 50 % – ї готовності проекту,

б. у момент понесення 50 % – вих втрат.

3)Метод “контролю у заздалегідь визначених точках проекту”

4)Метод “результативний оперативний контроль” – контроль відбувається через рівні періоди часу

5)Метод “експертна оцінка ступеню виконаних робіт”

55. Принципи оцінювання і показники

ефективності інноваційної діяльності підприємств

Ефективність інновацій — величина, що визначається конкрет­ною здатністю інновацій зберігати певну кількість трудових, мате­ріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створю­ваних продуктів, технічних систем, структур.Основними критеріями оцінювання результатів інно­вацій є :

1.Актуальність. Вона передбачає відповідність іннова­ційного проекту цілям науково-технічного і соціально-еко­номічного розвитку країни, регіону, підприємства. 2.Значущість. Визначається з позицій державного, регіо­нального, галузевого рівнів управління і з позицій суб'єк­та підприємництва.

Загальним принципом оцінювання ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на х розроблення, виробництво та споживання. Ефект від застосування нововведень може характ показник прибутку, який може склад з економії від зниження собівартості, або від підвищення ціни, унаслідок нової

якості інноваційної продукції.

Методи оцінювання ефективності інновацій залежить від об’єкта вимірювання ефективності (різні типи інновацій): - засоби і знаряддя праці; - предмети праці; - предмети кінцевого споживання; - технол процеси; - методи орган виробництва, праці та управління; - інноваційний проект; (див 56,57)

56. Показники економічної ефективності інноваційних проектів

Норма прибутку – коефіцієнт, віднош середньорічного прибутку від інновації до одноразового первісного капіталу, який витрач для реаліз цієї іновації. Період окупності – термін повернення коштів через отриманий від інновацій прибуток.

Урахування чинника часу, преведення різних у часі ефектів та витрат до розрахункового року назив процесом дисконтування.

Ч истий приведений дохід (чиста приведена вартість) – теперішня вартість грошов потоків за весь період служби інновації, зменшена на теперішню вартість інновац витрат за цей самий період.NPV : де І - обсяг інвестування. CF, - чистий грошовий приплив в кінці r-го періоду. і - бажана ставка дисконтування; п - тривалість життєвого циклу проекту.

Індекс рентабельності – віднош теперішньої вартості прибутку за період інновац проекту до обсягів інвестицій у даний проект.

Внутрішня норма дохідності – норма дисконтування, за якої чиста тепер вартість інновації дорівнює 0, тобто дисконтова ні грош потоки ін вест витрат та прибутків стають однаковими. Дає можливість встановлення «межі безпеки» для інноваційного проекту.

А бо внутрішня норма рентабельності: розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини IRR до нуля при різних ставках дисконту.

Точка беззбитковості. Використовують її для визна­чення того обсягу нової продукції, який потрібно реалізу­вати на ринку за прогнозного рівня цін на неї, досягнення якого забезпечуватиме прибутковість проекту.

д е С_уп — умовно-пост витрати підпр, грн., Ц_од — ціна одиниці продукції, грн.; В_зм — змінні витрати на один продукції, грн.

57. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності Показники:– підвищенням рівня життя населення (завдяки під­вищенню доходів та зростанню забезпеченості населення високоякісними товарами і послугами); – зміною способу життя населення (шляхом зростання кількості робочих місць, підвищення кваліфікаційного та інтелектуального рівнів населення, формування сучасної культури відпочинку, що сприяє зменшенню кількості правопорушень тощо); – поліпшенням здоров'я і збільшенням тривалості життя (поліпшення екологічної обстановки, умов праці, скорочення травматизму та професійних захворювань, підвищення якості медичних послуг та їх розвитку).

Соціальна ефективність інноваційної діяльності може бути двох видів:

Ефективність соціально-цільової спрямованості про­екту. Визначається у разі реалізації спеціального проек­ту, метою якого є поліпшення соціального середовища. До таких проектів відносять такі, що сприяють розвитку гро­мадянського суспільства, що особливо актуально для пост­радянських країн. Серед результатів таких проектів — підвищення громадянської активності членів суспільст­ва, зростання кількості громадських організацій, що від­стоюють професійні інтереси чи, наприклад, права спо­живачів, права людини тощо.

Ефективність соціальних результатів інноваційного проекту. Визначається показниками, що характеризу­ють, наприклад, зменшення кількості професійних захво­рювань працівників внаслідок поліпшення умов праці, зменшення загальної кількості захворювань завдяки по­ліпшенню екологічної ситуації.

Розрізняють 2 способи оцінювання соціальних результатів: - визнач збитків від забруднення навколишнього середовища; - порівняння витрат, пов’язаних з реалізуй варіанта інновац проекту, що забруднює навколиш середовище (врахо витрати на дотримання норм стану навк серед), і такого що не забруднює його. Таким чином , для розрахунку показника соціально – економічного ефекту, з урахуванням збитків від негативних соціальних результатів, необхідно до основних показників ефективності використання інноваційного продукту додати обсяг витрат у вигляді збитків від забруднення виробничого чи природного середовища. Це може бути одноразові капітальні кошти, додат інвестиції чи витрати, що призвод до збільшення собівартості, отже зменшення річних приростів прибутку.