- •1.Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.
- •2.Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.
- •3.Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем.
- •4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •5.Основні етапи становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •6.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •7.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Англії.
- •8.Особливості розвитку вищої освіти у Франції (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •9.Особливості становлення та розвитку університетської освіти у Франції.
- •10. Особливості становлення та розвитку університетської освіти в сша.
- •11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.
- •12.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Німеччини та її складових на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
- •13.Особливості розвитку вищої освіти в Німеччині (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •14.Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Японії
- •15. Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Японії крізь призму сьогодення розвитку освіти в Україні.
- •16.Особливості розвитку вищої освіти в Японії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •17. Особливості становлення університецької освіти в Японії.
- •18. Особливості розвитку вищої освіти в сша (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи ).
- •20. Основні етапи становлення овс в сша.
- •21. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини
- •22. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц.
- •25. Гейдельберзький університет: історія і сучасність
- •26. Університет в Токіо: історія і сучасність
- •27. Університет Сорбонна: історія і сучасність.
- •28. Кембриджський університет: історія і сучасність
- •29. Передумови і причини виникнення вищих навчальних закладів в Україні у контексті слов’янського відродження хvі ст. – хvіі ст.
- •30.Основні етапи та тенденції розвитку вищої освіти в Україні в хvі ст. – на початку хх ст.
- •31.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні (хvі – початок ххі ст.).
- •32.Острозька академія (1576–1636) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Києво-Могилянська академія (1615–1817) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Острозька академія (1576–1636) і Києво-Могилянська академія (1615–1817): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •Причини виникнення та становлення класичних університетів як освітньо-виховних систем в Україні.
- •Класична університетська освіта як академічна педагогічна парадигма.
- •Львівський університет (1661): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •40.Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників
- •41.Харківський університет (1805): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •42.Харківський університет (1805–1917) і Київський університет (1834–1917): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •43.Київський університет (1834) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •44.Одеський університет (1865) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •45.Система та основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у першій половині хіх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •46. Система та характерні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у другій половині хіх ст. – на початку хх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •47.Система педагогічної освіти в структурі класичних університетів (Київський, Харківський, Одеський, Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька): історія та напрями діяльності.
- •48 Університетські педагогічні інститути в Україні (1811–1859): форми; зміст освіти; організація навчального процесу; актуальні ідеї для сучасної практики фахової педагогічної підготовки.
- •49 .Вищі педагогічні курси в Україні (1860–1867)
- •50. Вищі жіночі курси в Україні (1878 – 1887-1888).
- •51. Система вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)
- •53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •56.Організація навчально-виховного процесу у Феодосійському, Київському, Глухівському учительських інститутах (з дня заснування до 1917 р.).
- •57.Періодизація вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •58.Періодизація та тенденції розвитку вищої педагогічної освіти в Україні (хіх – початок ххі ст.).
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •59.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •61.Становлення національної педагогічної освіти в період Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.: мета, завдання, зміст, методи та організаційні форми.
- •62.Тенденції розвитку вищих навчальних закладів у період Української національно-демократичної революції (1917–1920).
- •63. Кам»янець-Подільский університет (1918 р. – дотепер) як освітньо-виховна система.
- •78.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •79.Найхарактерніші тенденції розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •80. Періодизація та основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (впо) в Україні у 1917– на початку 90–х років хх ст.
- •82.Становлення професійно-технологічної педагогічної парадигми в Україні наприкінці 80–х років хх ст. Та її суть.
- •83.Перехід до гуманітарної педагогічної парадигми в Україні (початок 90–х років хх ст.) та її суть.
- •84.Система вищої освіти в Україні (1991 р. – дотепер): особливості та перспективи розвитку.
- •85.Вища педагогічна освіта в Україні (1991 р. – дотепер): стан і перспективи розвитку.
21. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини
VІІ ст.. християнство: виникнення монастирських, соборних шкіл (широка освіта). Розвиток ремесел, торгівлі.
13-14ст. виник-я перших уні-ів: Гейльдерберзький, Кельський, Ерфуртський. Кін.14ст. проникнення гуманістичних ідей. До кін.18 ст. просвітницький рух- школа для народу.
Аж до середини минулого століття Німеччина являла собою конгломерат безлічі дрібних князівств. Навіть в кінці 18 століття їх число досягало 297 на 30 млн. жителів. Феодальна роздробленість країни гальмувала її соціально-економічний розвиток, і Німеччина тривалий час значно відставала від інших країн Європи, зокрема від Франції та Англії. Бурхливий соціально-економічний розвиток країни у 70-их роках 19 століття, викликане об'єднанням німецьких князівств в єдину державу під провідним початком Пруссії і висунула Німеччину на одне з перших місць Європи за обсягом промислового виробництва, послужило поштовхом до розширення сфери освіти. У цей період були прийняті закони про обов'язкове навчання дітей до 14 років, помітно виросли як мережа шкіл, так і контингент учнів. Основні риси сучасної середньої школи в Німеччині сформувалися ще за часів Веймарської республіки, вже тоді відбувся поділ на повну народну, реальну школи та гімназії, проте їх доступність обмежувалася тим, що два останні види школи, що давали більш якісну освіту,були платними. У 50-і рр. було розпочато перетворення шкільної системи,яка робить її доступною для всіх.
22. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц.
6-15ст. падіння зх.рим-ї імперії – нова епоха- християнство.
ХІІ столітті з появою перших навчальних закладів, зокрема, університетів. Під час Старого режиму, який охоплює хронологічний проміжок між Ренесансом та Великою французької революцією, освіта мала елітарний та релігійний характер, до того ж, фактично, у школах того часу під керівництвом священиків навчалися переважно хлопчики. Конвент прийняв закон кий проголосив, що освіта у Франції є нерелігійною, безкоштовною та обов’язковою. 1790-1802р. ідеї просвітництва.
16-18ст. географісні відкриття, винахід друкарства, буржуазна думка, боротьба між протестантами і католиками. Гучними подіями в освіті наприкінці XVIII та на початку ХІХ століття стало також створення Вищих шкіл (1794), втілення у свідомість суспільства ідеї про освіту протягом життя, реформа Наполеона І, а саме: організація так званого Імператорського університету законом від 10 травня 1806 року та проголошення державної монополії на освіту. Процес монополізації відзначався поступовістю, був зумовлений раціональним підходом до формування національного освітнього простору у Франції та економічними можливостями країни. Сьогодні більшість французьких навчальних закладів є підпорядкованими державі, а отже, фінансуються з державних коштів. закон, названий іменем тодішнього міністра освіти, передував прийняттю низки законів, розроблених Ж.Феррі, та є одним з найбільш вагомих державних документів, прийнятих за часів Липневої монархії. Закон проголосив основні принципи початкової освіти: її свободу, необхідність забезпечення початкової школи вчителями за рахунок узгодженості випуску необхідної кількості спеціалістів університетами після Лютневої революції 1848 року, проект закону, що передбачав обов’язкову освіту для хлопців та дівчат та трирічну підготовку вчителів за кошти держави. Цей закон мав сприяти значному розвитку французької школи. Закон 1881 року передбачає безкоштовну початкову освіту, яка є обов’язковою та нерелігійною, матеріально утримується коштами комуни та, за потреби, державою. Закон 1882 року проголосив обов’язкову освіту з 7 до 13 років, переглянув навчальні програми, скасував викладання основ релігії та перевів гімнастику й малювання з переліку факультативних до обов’язкових предметів.
23. Гарвардський приватний ун-т заснований в 1636 році, — найстаріший діючий вищий навчальний заклад в США.вважають одним з найкращих університетів світу. У 2010 році посів друге місце у міжнародному рейтингу університетів планети. 13 березня 1639 року установа була названа Гарвардськиим коледжем, за ім'ям свого першого значного спонсора, молодого священика на ім'я Джон Гарвард. Випускник Еммануелівського коледжу (Кембридж), Джон Гарвард заповів близько чотирьохсот книг щоб розпочати створення бібліотеки коледжу, разом з половиною з кількох сотень фунтів вартості свого особистого майна. Перше відоме офіційне посилання на Гарвард як «університет» замість «коледжу» знайдене в новій массачусетській конституції 1780 року. У 1869—1909 роках президент Гарвардського університету, Чарльз Вільям Еліот, перетворив Гарвард на зразок сучасного дослідницького університету. Реформи Еліота включали введення факультативних курсів, маленьких класів і вступних іспитів. Гарвардська модель вплинула на всю систему освіти США, як на рівні вищих навчальних закладів, так і на рівні шкільної освіти. У 1999 році коледж Радкліфф, спочатку заснований як «додаток Гарварду» для жінок, формально злився з Гарвардським університетом, став Радліффівським інститутом наукової роботи. Сьогодні Гарвард є найстарішим діючим вищим навчальним закладом США. Має четверту за числом книг бібліотеку у світі (після Британської бібліотеки, Бібліотеки конгресу США, Національної бібліотеки Франції) — близько 16,2 млн. книг і найбільший у світі бюджет серед академічних установ, що досягає 36,9 млрд. дол. на рік Факультети:
Факультет мистецтв і наук, що включає Відділення інженерних і прикладних наук, які разом забезпечують:
Гарвардський коледж для студентів, учнів на ступінь бакала0вра (з 1636)
Аспірантура мистецтв і наук для аспірантів (1872)
Відділення продовження освіти (вечірнє, заочне і т. п. освіта)
Медичний факультет, що включає факультет медицини (1782) та стоматології (1867).
Гарвардський інститут богослов'я (1816)
Гарвардський інститут юридичних наук (1817)
Гарвардська школа бізнесу (1908)
Аспірантура дизайну (1914)
Аспірантура педагогічних наук (1920)
Інститут охорони здоров'я (1922)
Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді (1936)
28-й президент університету з 2007 до сьогодні — Фауст Дрю Джилпін.
Відомі випускники
Бернард Беренсон — відомий експерт, історик і мистецтвознавець США єврейсько-литовського походження. Спеціалізувався на майстрах італійського Відродження.
Вернон Сміт — видатний економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року.
Субтельний Орест — автор книжок з історії України.
Барак Обама — американський політик, 44-ий президент США, колишній сенатор від штату Іллінойс у конгресі США.
Джон Кеннеді — тридцять п'ятий президент Сполучених Штатів Америки.
Франклін Делано Рузвельт — 32-ий президент США 1933-45, демократ.
Альфред Кінсі — американський біолог, професор ентомології і зоології, засновник інституту з вивчення сексу, статі і репродукції (1947) при Індіанському університеті в Блумінгтоні, який зараз носить ім'я Кінсі.
Джон Апдайк — американський письменник.
Марк Цукерберг — засновник соціальної мережі Facebook. Став наймолодшим у історії мільярдером.
24. Оксфордський університет — найстаріший англомовний уні-т у світі, а також перший Великобританії. Заснований в 1117 році, складається з факультетів і 39 коледжів, а також 7 так званих гуртожитків. У 1117 р. був створений університет, що мав за мету дати священнослужителям більш повну освіту. Вибір впав на Оксфорд, одне з найбільших міст королівства. Але тільки за правління Генріха II Оксфорд став справжнім університетським містом. Якщо з часом через Оксфорд майже в обов'язковому порядку проходили члени вищого світу, то в середні віки до цього було ще далеко. Там навчались тільки священнослужителі, вони знімали кімнати у місцевих жителів і часто були бідними. Кожен із 40 коледжів сильний тією чи іншою спеціалізацією: економіка, право, філологія тощо. Університет являв собою вільну корпорацію на церковних засадах. Він мав внутрішнє управління, утримував себе на власні кошти, які отримував від пожертвувань, уряд не втручався у внутрішнє життя та порядок управління, який зберігався майже до XIX ст. Професори та студенти жили разом у коледжах та холах. Особливою красою відрізняється коледж Магдалини (1458 р.), башта дзвіниці якого стала символом всього міста. Знамениті також коледж Трійці (1555 р.), коледж Церкви Христа з собором (1529 р.), коледж Королеви (був заснований в 1340 р., перебудовувався в 1672-1760 рр.). У Оксфорді розташований старий в Англії Ботанічний сад. Місто славне також багатою бібліотекою, музеєм Cast Gallery в якому зберігаються витвори мистецтва Стародавньої Греції, Єгипту, Ассірії, музеєм Ashmolean, першим в Англії музеєм, відкритим для відвідин, де можна побачити твори Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Рембрандта і Констебля. Всі іспити, як і більшість лекцій і лабораторних занять організовані централізовано, в той час як коледжі проводять індивідуальні заняття із студентами і семінари.
Факультети Оксфорда: фізико-математичний медичний гуманітарних наук соціологічних наук антропологічний
географічний біологічний юридичний механіко-технічний філософії лінгвістичний мистецтва історичний
теологічний
Відомі випускники:
Томас Гоббс — філософ
Джонатан Свіфт — письменник
Джон Локк — філософ
Оскар Вайльд — поет, прозаїк, драматург, есеїст, естет
Джон Рональд Руел Толкін — лінгвіст, письменник
Олдос Гакслі — письменник
Стівен Гокінг — фізик
Тім Бернерс-Лі — винахідник Світової павутини
Едуард VII — король Великої Британії з 1902 до 1910
Маргарет Тетчер — прем'єр-міністр Великої Британії з 1979 до 1990