78.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.

За Вітвицкою:

1)1917-1920рр.-активні пошуки змісту, форм, методів вищої пед.освіти за різних форм влади

2)1921-1934рр.-формування та інтенсивна підготовка пед.кадрів

3)1935-1995рр. – процес визначення та відновлення національної освіти

За Майбородою:

1)1917 – 1920 – активні пошуки змісту освіти

2)1920 – 1939 – формування пед.освіти

3)1939 – 1985 – утвердження єдиної системи, уніфікація освіти

1985. – до нині – відновлення і розвиток національної пед.осв.

79.Найхарактерніші тенденції розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.

1.Два типи ВНЗ:

-семінарії для підготовки вчителя шк.. та вищого типів;

-злиття пед.курсів та училищ.

2.Удосконалення теоретичної підготовки та практики.

3.Побудова нових шкіл.

4.Професіоналізм змісту освіти.

5.Відновлення університетів.

6.Обовʼязковість освіти для молоді.

7.Уніфікація освіти.

80. Періодизація та основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (впо) в Україні у 1917– на початку 90–х років хх ст.

Вітвицька: 1) 1917-1920 активні пошуки змісту, форм, методів ВПО за різної влади; 2) 1921-1934 формування і підготовка національних пед. Кадрів; 3) 1935-…. відновлення і розвиток націон пед освіти.

Майборода: 1) 1917 – 1920 активні пошуки змісту, формування методів ВПО за різної влади; 2) 1920-1939 формування пед. Освіти, 3) 1939-85 єдина всесоюзна система пед. Освіти, 4) 1985 - … відновлення і розвиток націон пед освіти.

81. 20-ті роки XX ст. позначилися двома напрямами розвитку освіти в Україні — коренізацією й українізацією. На початок 20-х років в Україні з´явилися вищі навчальні заклади нового типу — ІНО (інститути народної освіти). Станом на 1 жовтня 1921 р. в Україні діяли такі ІНО: Київський, Харківський, Катеринославський, Одеський, Полтавський, Миколаївський, Херсонський, Кам´янець-Подільський, Чернігівський, Ніжинський, Глухівський, Донецький. Ці заклади готували фахівців з професійної освіти та виховання. У 1922 р. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет прийняв важливий документ "Про введення в дію Кодексу законів про народну освіту", яким були визначені типи закладів освіти, навчання і виховання. За ступенем класифікації встановлювалися типи освітніх закладів:а)для індустріально-технічної і сільськогосподарської галузей: профшкола, технікум, інститут; б) для соціально-екологічної галузі: технікум, інститут; в) для педагогічної освіти — інститут. До середини 80-х років в Україні склалася чітка структура вищих педагогічних навчальних закладів, які забезпечували фахову підготовку учителів для загальноосвітніх шкіл з усіх спеціальностей.

82.Становлення професійно-технологічної педагогічної парадигми в Україні наприкінці 80–х років хх ст. Та її суть.

Становлення наприкінці 1980-х років професійно-технологічної педагогічної парадигми було об’єктивно зумовленим, тим більше, що різка зміна у цей період соціально-економічної ситуації в країні спроектувала необхідність підготовки фахівців, здатних збільшувати ефективність професійної діяльності за необхідності швидкої зміни її змісту. Для підготовки кадрів почали застосовуватися особистісно_орієнтовані технології. Поступово виникає особливий «технологічний» підхід до побудови навчального процесу в цілому, з’являються нові поняття: «технологія навчання», «педагогічна технологія», «освітня технологія». Метою запровадження педагогічних технологій виступає підвищення ефективності освітнього процесу, досягнення запланованих результатів у навчанні. Зміст навчання пов’язаний з розвитком окремих практичних умінь фахівця. У порівнянні з академічною педагогічною парадигмою студент тут більш активний, хоча ініціатором і центром освітніх відносин залишався викладач. Як наслідок, відбувалося освоєння нового виду професійної поведінки. Основою такого

типу відносин залишалася центрація на ключовій проблемі навчального матеріалу. Головний недолік вбачається у втраті в цей період академічності освіти.