- •1.Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.
- •2.Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.
- •3.Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем.
- •4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •5.Основні етапи становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •6.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •7.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Англії.
- •8.Особливості розвитку вищої освіти у Франції (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •9.Особливості становлення та розвитку університетської освіти у Франції.
- •10. Особливості становлення та розвитку університетської освіти в сша.
- •11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.
- •12.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Німеччини та її складових на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
- •13.Особливості розвитку вищої освіти в Німеччині (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •14.Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Японії
- •15. Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Японії крізь призму сьогодення розвитку освіти в Україні.
- •16.Особливості розвитку вищої освіти в Японії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •17. Особливості становлення університецької освіти в Японії.
- •18. Особливості розвитку вищої освіти в сша (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи ).
- •20. Основні етапи становлення овс в сша.
- •21. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини
- •22. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц.
- •25. Гейдельберзький університет: історія і сучасність
- •26. Університет в Токіо: історія і сучасність
- •27. Університет Сорбонна: історія і сучасність.
- •28. Кембриджський університет: історія і сучасність
- •29. Передумови і причини виникнення вищих навчальних закладів в Україні у контексті слов’янського відродження хvі ст. – хvіі ст.
- •30.Основні етапи та тенденції розвитку вищої освіти в Україні в хvі ст. – на початку хх ст.
- •31.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні (хvі – початок ххі ст.).
- •32.Острозька академія (1576–1636) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Києво-Могилянська академія (1615–1817) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Острозька академія (1576–1636) і Києво-Могилянська академія (1615–1817): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •Причини виникнення та становлення класичних університетів як освітньо-виховних систем в Україні.
- •Класична університетська освіта як академічна педагогічна парадигма.
- •Львівський університет (1661): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •40.Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників
- •41.Харківський університет (1805): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •42.Харківський університет (1805–1917) і Київський університет (1834–1917): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •43.Київський університет (1834) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •44.Одеський університет (1865) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •45.Система та основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у першій половині хіх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •46. Система та характерні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у другій половині хіх ст. – на початку хх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •47.Система педагогічної освіти в структурі класичних університетів (Київський, Харківський, Одеський, Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька): історія та напрями діяльності.
- •48 Університетські педагогічні інститути в Україні (1811–1859): форми; зміст освіти; організація навчального процесу; актуальні ідеї для сучасної практики фахової педагогічної підготовки.
- •49 .Вищі педагогічні курси в Україні (1860–1867)
- •50. Вищі жіночі курси в Україні (1878 – 1887-1888).
- •51. Система вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)
- •53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •56.Організація навчально-виховного процесу у Феодосійському, Київському, Глухівському учительських інститутах (з дня заснування до 1917 р.).
- •57.Періодизація вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •58.Періодизація та тенденції розвитку вищої педагогічної освіти в Україні (хіх – початок ххі ст.).
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •59.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •61.Становлення національної педагогічної освіти в період Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.: мета, завдання, зміст, методи та організаційні форми.
- •62.Тенденції розвитку вищих навчальних закладів у період Української національно-демократичної революції (1917–1920).
- •63. Кам»янець-Подільский університет (1918 р. – дотепер) як освітньо-виховна система.
- •78.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •79.Найхарактерніші тенденції розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •80. Періодизація та основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (впо) в Україні у 1917– на початку 90–х років хх ст.
- •82.Становлення професійно-технологічної педагогічної парадигми в Україні наприкінці 80–х років хх ст. Та її суть.
- •83.Перехід до гуманітарної педагогічної парадигми в Україні (початок 90–х років хх ст.) та її суть.
- •84.Система вищої освіти в Україні (1991 р. – дотепер): особливості та перспективи розвитку.
- •85.Вища педагогічна освіта в Україні (1991 р. – дотепер): стан і перспективи розвитку.
14.Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Японії
Історичний-епоха Мейдзи-взяли найкраще з досвіду Європи.
Теорія самових. І самоосвіти.
Пед.чинник- ідеї Конфуція, прогнозисти;
Політ.фактор-зміни правителів-коли був імператор-О націлена на формування підданих Імператору.
Культурний.
Перші заклади освіти японські вчені відносять до VIII ст. Академію для підготовки вищих державних службовців було створено ще у далекому 1633 p. в Токіо, а Указ про впровадження тристадійної освіти з'явився ще 1872 p. Однак перехід від елітарної до масової освіти відбувся в Японії після її поразки у Другій світовій війні, коли усі зусилля нації були спрямовані на розбудову країни. В основу було покладено американську модель освіти, яку японці суттєво модифікували на основі власних досягнень і традицій. У 60-х роках кількість студентів збільшилася у 7 разів, досягши 1,5 млн., а обсяг докторських студій у 215 разів. Японські вчені проходили стажування у наукових лабораторіях більшості ВНЗ розвинутих країн світу. Вагому роль відіграла і та обставина, що уряд створив дуже прийнятні умови для розвитку недержавного сектору вищої освіти. Надзвичайно стрімкі економічні та технологічні зміни висунули настільки високі вимоги до системи освіти, що японці були змушені постійно її модифікувати, відкриваючи усе нові типи навчальних закладів та вдосконалюючи програми й методи навчання. Стала звичною повна середня освіта тривалістю 12 років для всіх; постійно зростає відсоток молоді, яка навчається в закладах університетського рівня.
15. Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Японії крізь призму сьогодення розвитку освіти в Україні.
Дошкільна освіта представлена яслами , дитсадками та особливими школами для інвалідів .Ясла приймають немовлят до 6 років, але не надають жодної освітньої підготовки. Через це ясла перебувають поза офіційною системою освіти й підпорядковуються Міністерству добробуту і праці, а не Міністерству культури й освіті, як і всі освітні заклади. Дитсадки здійснюють підготовку до початкової школи дітей віком від 3 до 6 років. В дитсадках діти перебувають до середини другої половини дня, в яслах — цілий день, залежно від особливостей робочого дня батьків. Носіння форми учнями дитсадка є обов'язковим. Курс шкільного навчання в Японії займає 12 років. Носіння форми і прибирання школи учнями є обов'язковим. Старша середня представлена вищою середньою школою ,технікумами та особливими школами для інвалідів .До закладів старшої середньої освіти вступають діти віком від 15 років. Форма навчання очна. Старша середня освіта не є обов'язковою. Технічні інститути. Термін навчання в таких інститутах складає 5 років, і вони дають широку технічну підготовку своїм студентам. Випускники таких інститутів влаштовуються на роботу на фірми і дослідницькі центри, пов'язані з розробкою нової передової технології і ноу-хау.
16.Особливості розвитку вищої освіти в Японії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
У Японії вища освіта вважається обов'язковою і вона як би злита з системою профісіональної освіти. Система вищої освіти включає в себе наступні основні чотири види освітніх установ:
. університети повного циклу (4 роки);
. університети прискореного циклу (2 роки);
. професійні коледжі;
. технічні інститути. В університетах повного циклу навчання триває 4 роки, проте на медичному і ветеринарному факультетах - 6 років. Після закінчення основного 4 --річного курсу навчання в університеті випускник може вступити до магістратуру чи докторантуру. Термін навчання в магістратурі в японськихВНЗ - 2 роки. Докторантура передбачає 5 років навчання. Японські вузи мають унікальний в світі інститут "студент-дослідник" - кенкюсей. Цеозначає, що студент, який поставив перед собою мету отримання наукового ступеня, має можливість займатися дослідницькою роботою в обраній їм конкретної галузі знань протягом від 6-ти місяців до 1-гоакадемічного року.
Університети прискореного циклу. В університетах прискореного циклу термін навчання складає 2 роки, але для бажаючих отримати спеціальність медичної сестри термін навчання становить 3 роки. Близько 60% студентів університетів прискореного циклу становлять дівчата. Вони спеціалізуються н таких напрямках, як економіка, література, іноземні мови,педагогіка, соціальний захист. В останні роки в Японії особливої популярністю користуються суспільні науки. Професійні коледжі. Цей вид вищої освіти в Японії орієнтований на тих, хто бажає отримати вузькотехнічну освіту. Термін навчання в цьому випадку не більше 3-х років. Технічні інститути. Термін навчання в таких інститутах становить 5 років, і вони дають широку технічну підготовку своїм студентам. Випускники таких інститутів влаштовуються на роботу на фірми та дослідницькі центри,пов'язані з розробкою нової передової технології та ноу-хау. У технічних інститутах готують також фахівців торгового флоту.
Для отримання звання магістра студент повинен закінчити 2-річну освіту, представити магістерську дисертацію і отримати за неї позитивну оцінку, а також скласти іспит за фахом. Термін перебування в аспірантурі складає 3 роки, але після 2-річного навчання в магістратурі. Аспірант вважається закінчившим аспірантуру, якщо він представитьдокторську дисертацію з позитивною оцінкою і складе іспит по спеціальності.