- •1.Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.
- •2.Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.
- •3.Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем.
- •4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •5.Основні етапи становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •6.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •7.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Англії.
- •8.Особливості розвитку вищої освіти у Франції (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •9.Особливості становлення та розвитку університетської освіти у Франції.
- •10. Особливості становлення та розвитку університетської освіти в сша.
- •11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.
- •12.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Німеччини та її складових на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
- •13.Особливості розвитку вищої освіти в Німеччині (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •14.Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Японії
- •15. Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Японії крізь призму сьогодення розвитку освіти в Україні.
- •16.Особливості розвитку вищої освіти в Японії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •17. Особливості становлення університецької освіти в Японії.
- •18. Особливості розвитку вищої освіти в сша (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи ).
- •20. Основні етапи становлення овс в сша.
- •21. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини
- •22. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц.
- •25. Гейдельберзький університет: історія і сучасність
- •26. Університет в Токіо: історія і сучасність
- •27. Університет Сорбонна: історія і сучасність.
- •28. Кембриджський університет: історія і сучасність
- •29. Передумови і причини виникнення вищих навчальних закладів в Україні у контексті слов’янського відродження хvі ст. – хvіі ст.
- •30.Основні етапи та тенденції розвитку вищої освіти в Україні в хvі ст. – на початку хх ст.
- •31.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні (хvі – початок ххі ст.).
- •32.Острозька академія (1576–1636) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Києво-Могилянська академія (1615–1817) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Острозька академія (1576–1636) і Києво-Могилянська академія (1615–1817): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •Причини виникнення та становлення класичних університетів як освітньо-виховних систем в Україні.
- •Класична університетська освіта як академічна педагогічна парадигма.
- •Львівський університет (1661): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •40.Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників
- •41.Харківський університет (1805): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •42.Харківський університет (1805–1917) і Київський університет (1834–1917): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •43.Київський університет (1834) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •44.Одеський університет (1865) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •45.Система та основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у першій половині хіх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •46. Система та характерні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у другій половині хіх ст. – на початку хх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •47.Система педагогічної освіти в структурі класичних університетів (Київський, Харківський, Одеський, Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька): історія та напрями діяльності.
- •48 Університетські педагогічні інститути в Україні (1811–1859): форми; зміст освіти; організація навчального процесу; актуальні ідеї для сучасної практики фахової педагогічної підготовки.
- •49 .Вищі педагогічні курси в Україні (1860–1867)
- •50. Вищі жіночі курси в Україні (1878 – 1887-1888).
- •51. Система вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)
- •53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •56.Організація навчально-виховного процесу у Феодосійському, Київському, Глухівському учительських інститутах (з дня заснування до 1917 р.).
- •57.Періодизація вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •58.Періодизація та тенденції розвитку вищої педагогічної освіти в Україні (хіх – початок ххі ст.).
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •59.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •61.Становлення національної педагогічної освіти в період Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.: мета, завдання, зміст, методи та організаційні форми.
- •62.Тенденції розвитку вищих навчальних закладів у період Української національно-демократичної революції (1917–1920).
- •63. Кам»янець-Подільский університет (1918 р. – дотепер) як освітньо-виховна система.
- •78.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •79.Найхарактерніші тенденції розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •80. Періодизація та основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (впо) в Україні у 1917– на початку 90–х років хх ст.
- •82.Становлення професійно-технологічної педагогічної парадигми в Україні наприкінці 80–х років хх ст. Та її суть.
- •83.Перехід до гуманітарної педагогічної парадигми в Україні (початок 90–х років хх ст.) та її суть.
- •84.Система вищої освіти в Україні (1991 р. – дотепер): особливості та перспективи розвитку.
- •85.Вища педагогічна освіта в Україні (1991 р. – дотепер): стан і перспективи розвитку.
43.Київський університет (1834) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка - класичний університет дослідницького типу, провідний вищий навчальний заклад України. Його історія бере свій початок від 8 листопада 1833 р., коли було підтримано подання міністра освіти С. С. Уварова про заснування Імператорського Університету Св. Володимира на базі перенесеного до Києва польського Кременецького ліцею. 15 липня 1834 р.відбулося урочисте відкриття університету.Існував єдиний філософський факультет з двома відділеннями - історико-філологічним та фізико-математичним.1835 році було відкрито юридичний, а в 1847 році - медичний факультети. Філософський розділили на два самостійних факультети, і з такою структурою університет працював до 1917 року. Його вченими та викладачами були: історики й філологи М.О.Максимович, М.І.Костомаров, В.Б.Антонович, М. П. Драгоманов, А.Ю.Кримський, Є.В.Тарле та багато інших. А у списках випускників :письменники Михайло Старицький, Максим Рильський та композитор Микола Лисенко. 18 жовтня 1834 р. на посаді першого ректора -професор ботаніки, історика, фольклориста, видатного вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича. Значною проблемою для університету була відсутність власного приміщення. Керівництво навчального закладу було змушене протягом перших восьми років орендувати декілька приватних будівель, зовсім не пристосованих до навчального процесу. Будівництво нового приміщення розпочалось 31 липня 1837 р. за проектом професора архітектури Петербурзької академії мистецтв В. Беретті.1939 року університет отримав назву на честь видатного українського поета Тараса Шевченка.
44.Одеський університет (1865) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
Університет засновано 1865 року під назвою Імператорський Новоросійський університет. Його створено на базі Рішельєвського ліцею в Одесі. Ім'я Іллі Мечникова університету надано 1945 року. Університет відкрився у складі трьох факультетів: історико-філологічного з трьома відділеннями (класичної, російсько-слов'янської філології та історичних наук), фізико-математичного у складі відділів: фізико-математичних, природничих наук, технічних наук з агрономією та юридичного факультету. Професорсько-викладацький склад університету був досить прогресивним. Реалізовувались ідеї демократизації змісту університетських навчальних дисциплін, започаткування вищої жіночої освіти, створення студентських наукових гуртків і товариств тощо.
45.Система та основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у першій половині хіх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
Перехід українських земель під владу Російської імперії значно погіршив освітній рівень українців. З 1803 р. в Наддніпрянщині стали поширювати нову загальноімперську систему освіти. Встановлювалися такі типи загальноосвітніх навчальних закладів: початкові парафіяльні училища, повітові училища та гімназії. Офіційно закріплювався становий характер права здобуття освіти. У гімназіях навчалися діти дворян, чиновників, багатих купців. За змістом нова система освіти була спрямована на виховання «вірнопідданих» у проімперському стилі. Переважна більшість населення залишалася неписьменною. Середню освіту давали гімназії, навчання в яких було платним. Після закінчення чотирьох класів гімназії випускники діставали право на вступ до університету або на державну службу. Спеціальним імперським розпорядженням було заборонено приймати до гімназій та вищих навчальних закладів вихідців із кріпосних селян. На початку ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні з'явилися перші професійні школи – ремісничі училища, фельдшерські школи, училища торговельного мореплавства, садівництва, виноробства, бджільництва тощо. Поява їх була викликана потребами економічного розвитку. Єдиним вищим позастановим навчальним закладом на українських землях на початку ХІХ ст. залишалася Києво-Могилянська академія. Імперський уряд у 1817 р. спеціальним рішенням ліквідував її та створив замість неї Духовну академію, де здобували виключно богословську освіту діти духівництва.
Представники української еліти впродовж тривалого часу вели боротьбу за відкриття в Наддніпрянщині університету. У 1805 р., у Харкові було відкрито університет, що складався зі словесного (історико-філологічного), юридичного, математичного і медичного факультетів. Протягом 1805–1851 рр. у ньому здобули вищу освіту 2800 осіб.
У 1834 р. було відкрито Київський університет, який мав філософський та юридичний факультети. Контингент студентів університету поступово змінювався: спершу переважала польська шляхта, потім – українське і російське дворянство, а з 60-х рр.– українська молодь із різних соціальних верств.
Проміжну ланку між середніми та вищими навчальними закладами становили ліцеї, які у своєму дев’ятирічному курсі поєднували гімназичну та університетську програми: Волинський ліцей у Кременці (1805 р.), Рішельєвський ліцей в Одесі (1818 р.), гімназія вищих наук у Ніжині (1820 р.). Створювані з дозволу російського уряду в Наддніпрянщині середні та вищі навчальні заклади готували за його задумом кадри для поповнення імперської адміністрації різного рівня. Можливість здобути освіту залежала від заможності людини, а тому вона була доступною вихідцям із привілейованих станів. Українську мову використовувати у навчальних закладах було заборонено.
Закладами вищої освіти на західноукраїнських землях були заснований 1661 р. Львівський університет, реальна (торговельна) академія (1817 р.), технічна академія (1844 р.). Українська мова до цих навчальних закладів не допускалася.