- •1.Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.
- •2.Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.
- •3.Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем.
- •4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •5.Основні етапи становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •6.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •7.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Англії.
- •8.Особливості розвитку вищої освіти у Франції (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •9.Особливості становлення та розвитку університетської освіти у Франції.
- •10. Особливості становлення та розвитку університетської освіти в сша.
- •11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.
- •12.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Німеччини та її складових на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
- •13.Особливості розвитку вищої освіти в Німеччині (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •14.Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Японії
- •15. Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Японії крізь призму сьогодення розвитку освіти в Україні.
- •16.Особливості розвитку вищої освіти в Японії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •17. Особливості становлення університецької освіти в Японії.
- •18. Особливості розвитку вищої освіти в сша (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи ).
- •20. Основні етапи становлення овс в сша.
- •21. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини
- •22. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц.
- •25. Гейдельберзький університет: історія і сучасність
- •26. Університет в Токіо: історія і сучасність
- •27. Університет Сорбонна: історія і сучасність.
- •28. Кембриджський університет: історія і сучасність
- •29. Передумови і причини виникнення вищих навчальних закладів в Україні у контексті слов’янського відродження хvі ст. – хvіі ст.
- •30.Основні етапи та тенденції розвитку вищої освіти в Україні в хvі ст. – на початку хх ст.
- •31.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні (хvі – початок ххі ст.).
- •32.Острозька академія (1576–1636) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Києво-Могилянська академія (1615–1817) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Острозька академія (1576–1636) і Києво-Могилянська академія (1615–1817): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •Причини виникнення та становлення класичних університетів як освітньо-виховних систем в Україні.
- •Класична університетська освіта як академічна педагогічна парадигма.
- •Львівський університет (1661): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •40.Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників
- •41.Харківський університет (1805): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •42.Харківський університет (1805–1917) і Київський університет (1834–1917): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •43.Київський університет (1834) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •44.Одеський університет (1865) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •45.Система та основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у першій половині хіх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •46. Система та характерні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у другій половині хіх ст. – на початку хх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •47.Система педагогічної освіти в структурі класичних університетів (Київський, Харківський, Одеський, Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька): історія та напрями діяльності.
- •48 Університетські педагогічні інститути в Україні (1811–1859): форми; зміст освіти; організація навчального процесу; актуальні ідеї для сучасної практики фахової педагогічної підготовки.
- •49 .Вищі педагогічні курси в Україні (1860–1867)
- •50. Вищі жіночі курси в Україні (1878 – 1887-1888).
- •51. Система вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)
- •53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •56.Організація навчально-виховного процесу у Феодосійському, Київському, Глухівському учительських інститутах (з дня заснування до 1917 р.).
- •57.Періодизація вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •58.Періодизація та тенденції розвитку вищої педагогічної освіти в Україні (хіх – початок ххі ст.).
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •59.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •61.Становлення національної педагогічної освіти в період Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.: мета, завдання, зміст, методи та організаційні форми.
- •62.Тенденції розвитку вищих навчальних закладів у період Української національно-демократичної революції (1917–1920).
- •63. Кам»янець-Подільский університет (1918 р. – дотепер) як освітньо-виховна система.
- •78.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •79.Найхарактерніші тенденції розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •80. Періодизація та основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (впо) в Україні у 1917– на початку 90–х років хх ст.
- •82.Становлення професійно-технологічної педагогічної парадигми в Україні наприкінці 80–х років хх ст. Та її суть.
- •83.Перехід до гуманітарної педагогічної парадигми в Україні (початок 90–х років хх ст.) та її суть.
- •84.Система вищої освіти в Україні (1991 р. – дотепер): особливості та перспективи розвитку.
- •85.Вища педагогічна освіта в Україні (1991 р. – дотепер): стан і перспективи розвитку.
52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)
Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 на базі юрид. ліцею. 4 роки : 2р теорія, 2 практика.) Чернігівський (1916 як педагогічний навчальний заклад — Учительський інститут 1700). НПУ Драгоманова (15липня 1920р), Миколаївський (навч програми складали викладачі), Вінницький (1912р), Полтавський (1917р). КУ(1874р – пед. Курси вдосконалення вчителів).
53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.
Курс навчання тривав 3 роки і поділявся на 3 послідовні класи. Навантаження студентів та розподіл навчального матеріалу планувались у відповідності з «Положенням про учительські інститути»(1872). Навчальні плани вчительських інститутів розраховувалися на підготовку вчителя, здатного викладати декілька предметів. Не передбачалося чіткої спеціалізації. У перших двох класах провідною була загальнотеоретична підготовка. Теоретична педагогічна підготовка починалася з другого класу через вивчення курсів педагогіки, дидактики, психології, гігієни. Спеціальна освіта здійснювалася на третьому році навчання. Викаладалися: Закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов’янське читання, арифметика і початкова алгебра, геометрія, історія, географія, фізика, креслення та малювання, чистописання, співи, гімнастика. Крім того читався курс музики. ручної праці. Урок тривав 1 годину.Загальна кількість уроків у перших двох классах складала по 28 у кожному. У третьому,старшому класі , головна увага вихованців зосереджувалась на засвоєння навичок викладання. Слід зазначити, що всі викладачі велику увагу звертали на чіткість,правильність вимови вихованців під час вивчення певної дисципліни,паралельно надавалися методичні вказівки та пояснення щодо викладання цих предметів у міському училищі.
54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.
Дореволюційна вища педагогічна освіта не мала заочної форми навчання; проте екстернат був присутній. Діяв за статутом 1886 р.Інституалізація відносно обсягу і методів використання навч.предметів. Міністерство освіти затвердило программу. Курс-3 роки навчання. Поділявся на 3 підготовчі класи. . Викаладалися: Закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов’янське читання, арифметика і початкова алгебра, геометрія, історія, географія, фізика, креслення та малювання, чистописання, співи, гімнастика. Перший директор- Сікорський, готували вихователів і керівників дитячих садків. Навчалися жінки від 16 до 40 років, які закінчили не менше 6 класів гімназії.
55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.
Курс навчання в учительському інституті тривав три роки і поділявся на три послідовних класи. У цих закладах освіти викладалися: закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов'янське читання, , гімнастика, ручна праця та ін. Навантаження студентів та розподіл навчального матеріалу планувались у відповідності з “Положенням про учительські інститути”(1872), де зазначалося: “Кожний урок в учительському інституті триває 1 годину, а загальна кількість уроків у перших двох класах складає по 28 у кожному. У третьому, старшому класі, головна увага вихованців повинна бути зосереджена на засвоєнні навичок викладання, тому вони повинні мати достатньо часу на практичні вправи з викладання. Теоретичні ж заняття у цьому класі полягають у повторенні вже вивченого курсу та у вивченні методик навчальних предметів. З цієї причини у третьому класі не може бути призначено більше 12 уроків на тиждень” . Практичних уроків планувалося у третьому класі Глухівського – 12.
Навчальні плани вчительських інститутів розраховувалися на підготовку вчителя, здатного викладати декілька предметів. Не передбачалося чіткої спеціалізації. У перших двох класах провідною була загальнотеоретична підготовка. Теоретична педагогічна підготовка починалася з другого класу через вивчення курсів педагогіки, дидактики, психології, гігієни. Спеціальна освіта здійснювалася на третьому році навчання. Викладачі турбувалися не лише про моральне здоров’я та розумовий розвиток своїх вихованців, але й про їх фізичне самопочуття. Щодня, протягом години, проводилися заняття з гімнастики, а також викладалася ручна праця. До змісту курсу входили: практичні роботи в майстернях, технічне креслення, курс історії та методики ручної праці і механічної технології дерева і металів. Велика увага приділялась педагогіці, теорії виховання, дидактиці.Перший директор Глухівського учительського інституту О.В. Бєлявський у навчально-виховний процес увів обов’язкове написання вихованцями рефератів з різних навчальних предметів, що на той час було педагогічною новацією. Як правило, упродовж першого і другого року вихованці писали по 5 рефератів, на третій рік – 3 реферати з методик навчальних предметів. З 1907 р.введено зарахування студ.на контрактній основі. Відпрацювання-2 роки. З 1912 р. Н зб. До 4 років. Надається право вступу до ВНЗ. Т.ч., на 1-му курсі студ.здобув. заг.осв. підготовку. На 2- педагогічну, на 3-поглибл.вивчене, велика увага приділ.методиці, практ.Д(практика здійсн.з поступовим ускладн.)