17. Особливості становлення університецької освіти в Японії.

Хоча Японія зазнала сильного американського впливу, її освїітня сфера зберегла азійську своєрідність. Ця особливість полягає у значній централізації управління освітою, сильному впливі держави на всі аспекти освітнього життя, незважаючи на достатньо розвинутий приватний освітній сектор. Перші заклади освіти японські вчені відносять до VIII ст. Академію для підготовки вищих державних службовців було створено ще у далекому 1633 p. в Токіо, а Указ про впровадження тристадійної освіти з'явився ще 1872 p. Однак перехід від елітарної до масової освіти відбувся в Японії після її поразки у Другій світовій війні, коли усі зусилля нації були спрямовані на розбудову країни. В основу було покладено американську модель освіти, яку японці суттєво модифікували на основі власних досягнень і традицій. Система вищої освіти Японії веде свій початок з часів реставрації Мейдзи. До цього періоду в деяких великих містах функціонували спонтанно виникали вищі школи, де діти японської аристократії і військових вивчали твору китайських класиків, право і бойове мистецтво. Були також вищі медичні школи. Перший державний університет був створений у 1877 році в Токіо. У 1895 році почав роботу університет у Кіото. У 1907 році оголосив про початок своєї діяльності університет у Сендае, а в 1910 році — університет у Фукуока. У 1918 році зробив перший набір студентів державний університет на о. Хоккайдо (у м. Саппоро). Усього в першій чверті XX в. у Японії діяли п'ять університетів. У 1918 році видається положення про вищу освіту в країні. Визначаються мети і задачі університетської підготовки: «вивчати теорію і прикладні аспекти науки, вести наукові дослідження, а також розвивати особистість студентів і виховувати в них дух патріотизму. У 1949 році вищим навчальним закладам Японії було введено в обов'язок дотримувати однакових систем підготовки фахівців. Науково-технічний прогрес різко підсилив потреби в персоналі вищої кваліфікації, що викликало гострий нестаток у розширенні мережі вузів, у першу чергу, звичайно, університетів. У 2000 році був створений Національний інститут моніторингу діяльності університетів з метою підвищення ефективності розподілу засобів на освітню і дослідницьку роботу. У липні 2003 року був введений у дію закон про «Національні університетські корпорації», що стимулює перехід національних університетів до більш незалежних форм організації.

18. Особливості розвитку вищої освіти в сша (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи ).

Своєрідність американської вищої школи полягає в її багаторівневості і розгалуженості, поділу вищих навчальних закладів (ВНЗ) на державні та приватні. Система вищої освіти в США складна. Вона розділяється на чотири категорії: 1. університети, які можуть мати (а) декілька коледжів, по закінченні яких студент отримує звання бакалавра, (б) один чи більше коледжів для тих, хто збирається отримати звання магістра або доктора;

2. інститути з чотирьохрічним навчанням — коледжі — більшість з яких не є частиною університетів;

3 .технічні навчальні заклади, в яких навчання продовжується від шести місяців до чотирьох років, де вивчається широке коло професій — від перукаря до бухгалтера і комп'ютерного програміста;

4. дворічні, або громадські коледжі, де студенти можуть отримати багато професій чи продовжити після цього навчання в чотирьохрічних коледжах або університетах. Вища школа готує бакалаврів, магістрів і докторів наук. Очолюють коледжі декани. Департамент очолює голова — професор. Викладацьку роботу ведуть «повні» професори, молодші професори (доценти, асистенти професора та інструктори (викладачі). У США немає єдиних правил організації занять і всього навчального процесу у вищих навчальних закладах. Тривалість навчального року - з середини вересня до кінця травня. Крім літніх канікул, протягом навчального року і три канікулярних періоди загальною тривалістю один місяць. Проте останнє є особистою справою кожного студента. Крім самостійної роботи, студент може брати участь у роботі літніх шкіл, де набрати певну кількість залікових одиниць. 20% курсів є вибірковими, частина - факультативними. Вибіркові курси є заліковими, факультативні ж не враховуються як залікові одиниці. Тижневе навантаження студентів американських вузів, маючи на увазі аудиторні заняття, складає 16-24 години на молодших курсах, на старших - 14-16 годин. Проте кожна аудиторна година повинна доповнюватися двома годинами самостійної роботи. Типова тривалість лекцій і практичних - 50-60 хвилин. Екзаменаційні сесії в американських вузах дуже короткі (10-12 днів) і мають назву «період для повторення, консультацій і занять».

19. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи США .

Можна вважати . що освіта в США розпочалася, коли перші переселенці вчилися у індіанців, як виживати в цьому важкому світі. Велика міграція пуритан в Новій Англії почалася зі сходження на престол в 1625 р. короля Чарльза I. Для багатьох англійців його політика була прокатолицькою і вкрай репресивною, це спричинило оселення ними на американському континенті. Незабаром після прибуття на нові землі пуритани зайнялися освітою своїх дітей. 1642-1647рр. Зобов’язува батьків відправляти дітей до школи та надавати їм освіту. Учитель, до якого відправляли дитину, повинен був не тільки навчити його грамоти, а й долучити до тієї чи іншої професії. закон 1647р. який постановляв, що кожне місто , яке налічує 50 господарств повинно мати вчителя. Самоосвіта, яка спровокувала виникнення перших бібліотек, спочатку в заможних громадян, а згодом і міських.

Створення республіки та прийняття Декларації незалежності (1776р.). Стимулюється розвиток промисловості . «Біль про загальне поширення знань». Джефферсон переконливо розкрив тісний зв'язок між освіченістю людини і свободою і демократією в суспільстві. 1783р. Закінченні війни за незалежність. Боротьба за безкоштовну масову освіту тривала близько 100 років і булла введена лише в 70-х рр. 19ст. Стимулюється кількісне зростання населення, а ,отже,боротьбу за масову школу,за реалізацію права кожного на здобуття повноцінної освіти. Термін обов'язкового навчання встановлювався конституцією кожного штату. Введення обов'язкової початкової освіти диктувалося багатьма економічними і соціально-політичними явищами в країні.Після 1750р. при коледжах виникали літературні товариства. Великий вплив на розвиток освіти в США здійснили успіхи Радянського Союзу в космосі в 60-з рр..

Серед цих законів слід згадати Закон про освіту в цілях національної оборони (1958); Акт про початкову і середню освіту (1965); Акт про професійну освіту (1963); Акт про розвиток вищої освіти (1963) і ін.

Акт про права громадянина 1964 р.., Прийнятий Конгресом.