11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.

13-14 ст.- З’являються перші університети в Німеччині: Гейдельберзький, Кельнський, Ерфуртський. З 1800р до сьогоднішнього дня існують 2 типи структури системи освіти: 1) чітко розділені нища і середня освіта; 2) розв. У 20 ст. тритипна система з поєднанням ідеї єдності і диферент-ті в середній школі. Вейморська республіка (1919-1933 рр.)- Введення ліцеїв. Крім загальноосвітніх шкіл існувала система професійної освіти. Виникають приватні, громадські, державно школи, однак навчальні плани і програми були різні за змістом, за значісю свідотств.Ліцеї дають право отримати вищу освіту. 1923- Як окремий навчальний заклад створюється Педагогічний навчальний заклад. Відрізняється тривалістю, якістю . Головні ідеї- єдність,диференціація.1946- Виникає закон про демократизацію шкільної освіти-8-річна основана школа має право переходу до 4-річної ст. школи або професійної школи. З жовтня 1990 р.-воозз’єднання трьох частин Німеччини-У ході реформування збереглися три типи школи поряд з наявністю певної кількості альтернативних загальних шкіл. Ця стабільність пояснюється «наступом» гімназійної освіти.

12.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Німеччини та її складових на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.

Німеччина має чотирьохступеневу систему освіти: початкова, двохступенева середня освіта та вища освіта. 9-річна шкільна освіта є обов'язковою, загальною та безкоштовною.

Система освіти в Німеччині лише у найважливіших питаннях регулюється державою (на федеральному рівні). Найбільші повноваження у розвитку і регулюванні освіти має не держава в цілому, а окремі федеральні землі. Це призводить до розбіжностей та відмінності систем освіти в 16 землях.Відрізняється від української шкала оцінювання роботи учнів та студентів: що «менша» оцінка, тим вона краща, вища. В Німеччині існують оцінки від «1» (відмінно/sehr gut, ausgezeichnet) до «6» (погано, незадовільно/mangelhaft), причому можливі проміжні оцінки типу 1,1; 2,5; 4,3 і так далі.

13.Особливості розвитку вищої освіти в Німеччині (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).

Систему вищих навчальних закладів в Німеччині складають: університети, технічні університети, університети прикладних наук, творчі, спеціальні, недержавні та приватні вузи

-Університети.

Університети - не лише освітні установи, а й наукові центри, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження. Оскільки принцип «чистої науки» вимагає від студентів самостійної науково-дослідної діяльності, строки навчання в Німеччині в порівнянні з іншими країнами в середньому вище. Університети, як і раніше, є стовпом німецької вищої освіти.

-Технічні університети .Спочатку тут вивчалися дійсно тільки технічні предмети, проте з плином часу, спектр дисциплін, що вивчаються розширився й може включати в себе гуманітарні спеціальності. Тим не менше, головний акцент, як і раніше робиться на природничо-наукових та інженерних предметах.

-Університети прикладних наук .

Терміни навчання тут більш короткі, ніж у класичних університетах, швидше досягається професійна зрілість. Яскраво виражена практична орієнтація з обов'язковими стажуваннями за фахом. Навчальна програма допускає менше "вільностей", відсутні або зведені до мінімуму виключно теоретичні або загальнорозвиваючі предмети, менші терміни міжсеместрових канікул. Викладачі працюють зазвичай з невеликими групами студентів. Більше третини студентів в Німеччині обирають сьогодні саме цей тип вузів.

-Творчі вузи.

Вищі навчальні заклади, що готують майбутніх художників, дизайнерів, музикантів, працівників ЗМІ тощо, мають зазвичай власні критерії відбору абітурієнтів на основі творчих досягнень. Тут вивчаються тільки практичні дисципліни, тоді як теорія - історія музики або мистецтвознавство, наприклад - зазвичай у веденні університетів.

-Спеціальні вузи

Поряд з педагогічними вузами сюди відносяться перш за все навчальні заклади з вузькою спеціалізацією - медичні, ветеринарні або, наприклад, кінематографічні.

-Недержавні, приватні вузи .

Поряд з церковними теологічними вузами сюди відносяться приватні вузи з державною акредитацією, сектор, який у Німеччині став розвиватися відносно недавно, зараз їх близько 50.

До особливостей приватних вузів відносяться плата за навчання - в даний час від 1.500 до 4.000 Євро за семестр, а також нерідко викладання англійською мовою, більш жорсткі критерії прийому абітурієнтів, максимально сконцентровані терміни навчання.

У Німеччині існує один вчений ступінь - доктор наук, якаприсвоюється після захисту і повної публікації дисертації в навчальномузакладі.