8.4. Облік місцевих податків і зборів

До основних місцевих податків і зборів, які можуть сплачувати банки, належать 1) збір за паркування автомобілів; 3) ринковий збір; 4) податок з реклами; 5) збір за право використання місцевої символіки; 6) збір за право проведення кіно- і телезйомок; 7) збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; 8) комунальний податок; 9) збір за проїзд територією прикор­донних областей автотранспорту, що прямує за кордон; 10) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Збір з паркування автотранспорту в спеціально обладнаних місцях встановлюється в межах 3 % мінімальної заробітної плати за кожну годину паркування. Збір на паркування автотранспорту, що належить юридичним особам, відноситься на собівартість бан­ківських послуг.

Ринковий збір утримується з фізичних осіб у розмірі до 20 % мінімальної заробітної плати, а з юридичних осіб —до 3 % мінімаль­них заробітних плат. Порядок віднесення затрат і кореспонденція рахунків не відрізняються від двох попередніх зборів.

Податок з реклами сплачується фізичними та юридичними особами за встановлення та розміщення реклами. Граничний розмір податку не може перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час. Юридичні особи покривають витрати на податок з реклами за рахунок собівартості банківських послуг:

Д-т рахунку № 7419 «Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім по­датку па прибуток»;

К-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами».

Збір за право використання місцевої символіки утримується з фізичних та юридичних осіб, які використовують місцеву символіку з комерційною метою. Граничний розмір збору з юридичних осіб не може перевищувати 0,1 % вартості виробленої продукції (робіт, послуг) з використанням місцевої символіки, а з фізичних осіб — 5 мінімальних заробітних плат. Витрати на збір юридичні особи відносять на собівар­тість банківських послуг.

Збір за право кіно- і телезйомок не може перевищувати фактич­них витрат на проведення зазначених заходів. Витрати на збір покри­ваються за рахунок податку, що залишається у розпорядженні банків після сплати обов'язкових платежів.

Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпро­дажу і лотерей утримується з фізичних та юридичних осіб, які мають дозвіл:

• на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей (збір не може перевищувати 0,1 % вартості вияв­лених товарів або суми, на яку випускається лотерея);

• на проведення лотерей (збір з кожного учасника не може перевищувати трьох мінімальних розмірів заробітних плат).

Витрати на збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей відшкодовуються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні банків після сплати обов'язкових платежів.

Комунальний податок стягується з юридичних осіб, крім бюджетних закладів, організацій, планово-дотаційних та сільськогос­подарських підприємств. Його граничний розмір не може перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Витрати на сплату комунального податку відносять до інших небанківських операційних витрат бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 7119 «Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім по­датку па прибуток»;

К-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами».

Збір за проїзд територією прикордонних областей автотранс­порту, що прямує за кордон, утримують:

• з фізичних та юридичних осіб України (суму в розмірі 0,5 мінімальних заробітних плат);

• з фізичних та юридичних осіб інших держав (суму в розмірі від 5 до 50 доларів США залежно від марки і потужності автотранспорту).

Відшкодування збору юридичним особам України здійснюється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні банків після сплати обов'язкових платежів.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі утри­мують у розмірі до 20 мінімальних заробітних плат для суб'єктів, які постійно займаються торгівлею, та до однієї мінімальної заробіт­ної плати — за одноразову торгівлю. Збір відносять на витрати банку.

До інших податків, зборів, внесків згідно з чинним законо­давством України відносять відрахування на геологорозвідувальні роботи, плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів (плату за воду), плату за забруднення навколишнього середовища, державне мито. З усіх наведених, банки сплачують тільки останній податок. Розглянемо його облік.

Платниками державного мита на території України є фі­зичні та юридичні особи. Розміри ставок залежать від документів і дій, за які справляється мито.

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформ­лення документів і зараховується до місцевого бюджету (за винят­ком деяких випадків).

Державне мито сплачується готівкою, митними марками або шляхом перерахувань з рахунку платника. При сплаті:

Д-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами»;

К-т рахунку № 1001 «Банкноти та монета в касі банку» або

К-т рахунку № 1200 «Коррахунок у Національному банку України».

Суми сплаченого державного мита відносять на інші небанківські операційні витрати, як:

Д-т рахунку № 7419 «Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім податку на прибуток»;

К-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами».