1. Види податків, які сплачують комерційні банки

Існуюча система оподаткування сформована на підставі Закону України «Про систему оподаткування», змін і доповнень до нього та інших законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Система оподаткування ґрунтується на принципах стабільності, обов'язковості, соціальної справедливості при визначенні та утриманні податків, зборів і внесків.

Податки — це обов'язкові платежі, утримувані державою з фізичних та юридичних осіб в державний та місцевий бюджети і позабюджетні фонди. В Україні запроваджені такі податки, як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, податок з власників транспортних засобів, податок з реклами, кому­нальний податок тощо.

Зборами називають обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб за надані їм послуги або на високорентабельні та монопольні товари (продукцію). До зборів відносять акцизний збір, ринковий збір, збір за ордер на квартиру, курортний збір та ін.

Внески до державних цільових фондів — це обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб на формування державних цільових фондів. Внески сплачують до пенсійного фонду; фонду сприян­ня зайнятості населення; фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг; на формування держав­ного інноваційного фонду тощо.

Контроль за дотриманням підприємствами і громадянами податкового законодавства здійснює державна податкова служба, створена при Кабінеті Міністрів України у складі Головної державної податкової адміністрації України та державних податкових адмі­ністрацій в областях, районах, містах і районах у містах. Головним завданням державної податкової адміністрації є забезпечення дотриман­ня законодавства про податки, повний облік усіх платників та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і досягнення правильності обчислення та сплати цих платежів.

Важливого значення у формуванні інформації про податки та їх сплату набуває бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік податків, зборів та внесків банки ведуть на рахунках № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами» та № 3619 «Інша кредиторська заборгова­ність за господарською діяльністю банку».

На рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами» відкривають такі аналітичні рахунки за видами податків:

1. податок на прибуток;

2. податок на додану вартість;

3. акцизний збір;

4. податок з доходів фізичних осіб;

5. податок на майно;

6. податок із власників транспортних засобів;

7. фонд сприяння зайнятості населення;

8. розрахунки з пенсійним фондом за обов'язкові внески на соціальне страхування та за обов'язкові внески з доходів громадян;

10. інноваційний фонд;

11. відрахування на ремонт і будівництво автомобільних шляхів;

12. місцеві податки та збори (деталізовано);

13. інші податки, збори і внески до державних цільових фондів (деталізовано).

До рахунку № 3619 «Інша кредиторська заборгованість за госпо­дарською діяльністю банку» відкривають такі субрахунки для обліку розрахунків за необов'язковими, добровільними відрахуваннями до різних фондів:

1. розрахунки із соціального страхування:

2. розрахунки із страхування майна;

3. розрахунки із індивідуального страхування;

4. розрахунки з фондом захисту інвалідів;

5. інші не обов'язкові місцеві податки, збори і внески.

Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних цільових фондів ведуть у «Відомості аналітичного обліку розрахунків». Головним завданням такого обліку є:

1. точне визначення видів обов'язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов'язкові платежі, виходячи зі специфіки та обсягів своєї підприємницької діяльності);

2. правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов'язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно ґрунтовно вивчити методику розрахунку податку і, перш за все, які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов'язкового платежу визначають на основі бази оподаткування, ставки податку та встанов­лених пільг;

3. забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов'язаних з обов'язковими платежами, на рахунки Державного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важливо, щоб не було запізнень при перерахуванні грошових сум, бо за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;

4. дотримання термінів подачі звітності в державну податкову інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчастіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають підприємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.

Таким чином, кожне із визначених вище завдань обліку актуальне і за його дотриманням має стежити безпосередньо головний (старший) бухгалтер з обліку податків.