Строкові й ощадні депозитні рахунки

1) Строкові депозити суб'єктів господарської діяльності:

2610 П – короткострокові депозити

2615 П – довгострокові депозити

2) Строкові депозити інших банків (П):

1610 Депозити «овернайт» інших банків

1611 Гарантійні депозити інших банків

1612 Короткострокові депозити інших банків

1615 Довгострокові депозити інших банків

3) Строкові депозити бюджетних установ (П):

2525 Депозити клієнтів, які утримуються з державного бюджету

2546 Депозити місцевих бюджетів

4) Нараховані витрати за строковими депозитами (П): 2528, 2548, 2618, 2638, 1618

5) Строкові й приватні депозити приватних осіб (П):

2630 Короткострокові депозити фізичних осіб

2635 Довгострокові депозити фізичних осіб.

Отже, при класифікації синтетичних рахунків важлива ще одна ознака: термін залучення депозитів. Згідно з цією ознакою депозити поділяються на короткострокові (до одного року) та довгострокові (понад один рік).

Депозитні рахунки — пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і носять мультивалютний характер. На наведених рахунках відобра­жаються операції із залучення та використання ощадних вкладів та строкових депозитів як у національній, так і в іноземній валюті.

Сплата відсоткового доходу — важлива особливість депозитних рахунків. Діючими правилами передбачено щомісячне нарахування відсотків незалежно від дати їх фактичної виплати згідно угоди. Нараховані відсотки обліковуються на пасивному балансовому рахунку «Нараховані витрати за строковими депозитами».

В аналітичному обліку клієнта до наведених синтетичних рахунків відкриваються особові рахунки окремо за кожним типом ощадного вкладу чи строкового депозиту. В номер рахунку вносять параметри, що характеризують вид, тіш вкладу, термін дії, строк закінчення угоди, тип контрагента, відсоткову ставку та ін.

Депозитна операція — це операція із залучення коштів на депозитні рахунки. Під час її здійснення виконуються наступні облікові операції:

• відкриття і реєстрація депозитного рахунку;

• облік операцій щодо залучення коштів на депозит;

• облік операцій з вилучення коштів з депозиту;

• нарахування відсотків за депозитом і операції щодо їх сплати клієнтам;

• облік операцій щодо повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку.

2. Облік депозитних операцій

Банк відкриває клієнту строковий або ощадний депозитний рахунок на підставі наступних документів:

• депозитної угоди;

• картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для підпри­ємств);

• паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).

Депозитна угода укладається між банком і підприємством. Вона засвідчує право комерційного банку керувати залученими від юри­дичних і фізичних осіб грошовими коштами і право вкладників отри­мувати у чітко визначений строк суму депозиту та відсотків за користу­вання ним. В угоді зазначається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність виплати відсотків, порядок повернення депозиту і відсотків після закінчення строку зберігання, відповідальність сторін, умови розірвання угоди. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунку.

Підписана депозитна угода передається у бухгалтерію. Всі особові рахунки підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою відкриття депозитного рахунку є дата надходження (перерахування) грошей на депозит.

Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Підпри­ємства мають право перерахувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунку. Фізичні особи можуть внести кошти готівкою або перерахувати з поточного рахунку. Операції щодо залучення коштів відображаються наступними проводками

№ з/п	Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1.	При внесенні коштів від фі­зичних осіб готівкою	№ 1001	№ 2630 чи № 2635
2	При перерахуванні коштів підприємством на депозит: а) якщо депозитний раху­нок відкривається в банку, в якому відкритий поточний рахунок; б) якщо підприємство має поточний рахунок в іншому банку	№ 2600 № 1200	Депозитний рахунок Депозитний рахунок.

Згідно з угодою можуть бути передбачені додаткові надходження грошей на депозитні рахунки; їх облік відображається бухгалтерськими проводками, що розглянуті вище.

Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів, наприклад, пенсійних, для зарахування заробітної плати та ін. Для обліку цих операцій складаються бухгал­терські проводки.

При вилученні готівкою:

Д-т — «Депозитний рахунок»;

К-т — «Банкноти та монети в касі банку».

При перерахуванні на поточний рахунок:

Д-т — «Депозитний рахунок»;

К-т — «Поточний рахунок».

Відсотковий дохід може виплачуватися щомісяця, раз у квартал, за підсумками року, після закінчення строку дії депозиту. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочій день місяця. Нараховані але не сплачені відсотки відносять до нарахова­них витрат. Відсотки, нараховані за депозитами, відображаються у балансі на перше число наступного місяця як зобов'язання банку, а в звіті про прибутки і збитки — як понесені витрати.

Нарахування відсотків за депозитом відображається таким чином:

Д-т — «Відсоткові витрати за коштами клієнтів»;

К-т — «Нараховані витрати за строковими депозитами».

При настанні дати виплати відсоткового доходу виконується бух­галтерська проводка.

При виплаті готівкою (для фізичних осіб):

Д-т — «Нараховані витрати за строковими депозитами»;

К-т — «Банкноти та монети в касі банку».

При перерахуванні на поточний рахунок клієнта:

Д-т — «Нараховані витрати за строковими депозитами»;

К-т — «Поточний рахунок».

Після закінчення депозитної угоди закриття депозиту здійс­нюється на основі оформлення меморіального ордеру і відображається бухгалтерською проводкою.

При поверненні коштів готівкою (для фізичних осіб):

Д-т — «Депозитний рахунок»;

К-т — «Банкноти та монети в касі банку».

При перерахуванні на поточний рахунок: Д-т — «Депозитний рахунок»;

К-т — «Поточний рахунок».

Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу підприємствам здійснюється тільки через перерахування на поточний рахунок. Достро­кове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопо­тання клієнта.

У разі припинення операцій у зв'язку з визнанням депозитного рахунку не чинним сума залишку з рахунку перераховується на рахунок № 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахун­ками»:

Д-т — «Депозитний рахунок»;

К-т — «Рахунок № 2903».

З цього рахунку здійснюється погашення кредиторської заборго­ваності клієнтів за недіючими рахунками у передбаченому нормативними актами порядку.