- •1. Наука, що вивчає факти, закономірності й механізми психіки;
- •2. Наука, що вивчає процеси активного відображення людиною дійсності у формі відчуттів, сприймань, мислення, почутів та ін-ших процесів і явищ психіки;
- •3. Наука про закономірності й функціонування психіки як особ-ливої форми життєдіяльності тварин та людини.
- •Наукове пояснення психіки базується на таких положеннях:
- •1. Психіка притамана усім живим істотам.
- •Методи психології
- •Галузі психології
- •XX ст. І індивіда, яка формується і виявляється у пред-
- •Головні школи сучасної психології
- •Матеріальна основа психіки.
- •Розвиток поглядів на фізіологічну основу психіки
- •Принципово важливо те, що головний мозок побудован з двух півкуль – лівої та правої, переробка інформації в яких суттєво відрізняється за своїм змістом
- •Психіка та її головні ознаки. Психіка – це здатність живих істот активно відображать об’єктивний світ як невідчуженний від них образ світу та саморегулювання на цій основі своєї поведінки
- •І нтелектуальна діятельність
- •С тадія перцептивної психіки
- •Научіння як індивідуально набуті форми поведінки
- •Інтелектуальна поведінка тварин ц е тип поведінки, який є вершиною розвитку тварин і виражається у вмінні тварин розв’язувати деякі наочно-дійові завдання
- •1.4. Психіка людини, її виникнення та особливості.
- •С утність відмінностей психіки тварини і людини
- •Другий мікомодуль: психічні процеси та стани.
- •2.1. Відчуття та сприймання.
- •Виникнення відчуття
- •Закономірності відчуттів
- •Адаптація – пристосування до зовнішніх умов
- •В заємодія відчуттів зміна чутливості одних аналізаторів під впливом подразнення інших аналізаторів
- •Особливості сприймання
- •Сприймання може виконувати свою функцію відображення тільки за адекватності цього відображення об єктивній дійсності, що потребує виконання наступних умов:
- •Класифікація видів пам'яті
- •П роцеси пам’яті
- •1.Запам’ятовування 3.Відтворення
- •2.Збереження 4.Забування
- •Загальна теорія мислення:
- •1. Операції мислення 2. Форми мислення 3. Види мислення
- •3. Види мислення
- •Аномальне мислення
- •Індивідуальні особливості мислення
- •Мислення та мова і мовлення.
- •Психологічна модель формування мовлення і мислення
- •Р ечення і фрази м орфеми і слова фонеми
- •2.4. Уява. Уява – психічний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями
- •Функції уяви
- •2.5. Увага. Увага є формою психічної діяльності людини, яка полягає в її спрямованості і зосередженості на певних об’єктах
- •Якості уваги:
- •Уважність та її типи
- •3.1. Емоції та почуття.
- •Емоції – це психічний процес відображення у формі безпосереднього пристрастного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій як відношення їх об’єктивних властивостей до потреб організму (суб’єкта).
- •В иди емоцій та їх параметри
- •3.2. Воля. Воля – це свідома організація і саморегуляція людиною своєї діяльності й поведінки, спрямова на подолання труднощів при досягненні поставлених цілей.
- •Класифікація вольових якостей особистості:
- •Структура вольового акту:
- •Вольові якості особистості
- •Головні психологічні поняття за темою:
- •Питання для обмірковування:
- •1.1. Особистість.
- •1.3. Темперамент.
- •1.4. Характер.
- •1.5. Здібності.
- •1.6. Потреби та мотиви.
- •Головні психологічні поняття за темою.
- •Питання для обміркування.
- •Мінімодуль 2. Соціальна психологія особистості.
- •2.1. Соціальне пізнання (розуміння соцального світу).
- •2.2. Соціальне сприймання: як люди розуміють один одного.
- •2.3. Соціальне самосприймання: як ми розуміємо самі себе.
- •Питання для обміркування.
- •Мінімодуль 3. Психологія груп.
- •3.1. Соціальна група в психології та її загальні ознаки.
- •3.2. Загальні характеристики малих груп.
- •3.3. Динамічні процеси в малій групі.
- •3.4. Лідерство та керівництво в малій групі.
- •3.6. Комунікативні процеси в великих групах.
- •3.5. Психологія спілкування.
- •Головні психологічні поняття за темою.
- •Питання для обміркування.
Питання для обміркування.
Взаємодія яких факторів забезпечує процес існування особистості?
Що таке “еврістичні схеми” та які функції вони виконують?
В які фундаментальні мотиви занурені еврістичні схеми?
Які Ви знаєте еврістичні схеми, що забезпечують людині соціальне пі
знання?
Викладіть зміст механізмів міжособистісного спілкування.
Розкрийте сутність механізму соціальної атрибуції.
В чому виявляється зміст фундаментальної помилки атрибуції?
В чому полягає зміст “Я-концепції” та які функції вона виконує?
Якими мотивами керується людина, коли вона формує уявлення відносно
себе?
Якими методами користується людина, коли намагається зрозуміти сама
себе.
Викладіть зміст когнітивного дисонансу та розгляньте шляхи його подо
лання.
Мінімодуль 3. Психологія груп.
3.1. Соціальна група в психології та її загальні ознаки.
Соціальна психологія має справу з так званими реальними групами, учасники яких взаємопов’язані між собою спільними цінностями, діями, взаємозалежні у способі життя, впливають один на одного з метою задоволення значущих потреб, цілей та інтересів. Такого роду об’єднання розглядаються з наступних точок зору:
по-перше, групу аналізують як посередника між суспільством і конкретною людиною;
по-друге, групу розглядають як самостійного суб’єкта життєдіяльності і розвитку;
по-третє, групу вивчають як найважливішу соціальну інституцію, завдяки якій людина соціалізується, набуває досвіду міжособистісних стосунків;
по-четверте, групу розглядають з позицій перехрещення різних групових впливів на особистість.
Але в усіх випадках найголовнішою психологічною характеристикою групи є “МИ – почуття”, яке проявляється в потребі вирізнення однієї спільноти від іншої і є своєрідним показником усвідомлення належності людини до певної групи.
До загальних показників, що характеризують групу належать:
ЗМІСТ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, тобто сукупність цілей, завдань, операцій, які слугують задоволенню потреб і мотивів членів групи;
КОМПОЗИЦІЯ ГРУПИ – сукупність індивідуальних характеристик членів групи, наприклад, вікові, професійні, етнічні, релігійні та т.і.;
СТРУКТУРА ГРУПИ – комунікації, розподіл “владних функцій”, співвідношення стосунків і тому подібне;
ГРУПОВІ ПРОЦЕСИ, що пов’язані з організацією діяльності групи, динамікою її розвитку;
ГРУПОВІ НОРМИ ТА ЦІННОСТІ, тобто певні правила, що забезпечують спільну діяльність її членів;
ГРУПОВІ ОЧІКУВАННЯ - сукупність уявлень про те, як повинен поводитися той чи інший член групи в конкретній ситуації;
СТАТУС, ПОЗИЦІЯ, РОЛЬ і РАНГ, що визначають особливості становища людини у групі.
Існує кілька класифікацій груп. Перш за все групи поділяються на умовні та реальні. УМОВНІ ГРУПИ виокремлюють за такими ознаками, як вік, стать, професійна, політична та інша належність. Члени таких груп не перебувають один з одним у безпосередньому контакті. РЕАЛЬНІ ГРУПИ, навпаки, з’являються завдяки безпосередній взаємодії і спілкуванню індивідів.
За кількісною ознакою групи поділяються на МАЛІ, СЕРЕДНІ та ВЕЛИКІ.
ОЗНАКА МАЛА ГРУПА СЕРЕДНЯ ГРУПА ВЕЛИКА ГРУПА
чисельність десятки людей сотні людей тисячі й мільони
контакт безпосередній опосередкований відсутній
членство реальне функціональне умовне
структура формальна й формальна соціальна структура
неформальна суспільства
приклади студенська колектив вищого етнос
група учбового закладу
За соціальним статусом, офіційною регламентацією і способом організації взаємодії групи поділяють на ОФІЦІЙНІ (ФОРМАЛЬНІ) і НЕОФІЦІЙНІ.
За значущістю для особистості групи поділяються на РЕФЕРЕНТНІ і ГРУПИ НАЛЕЖНОСТІ (ГРУПИ ЧЛЕНСТВА). Референтна група – це така спільнота, з якою людина порівнює себе, з якою себе асоціює і на цінності й норми якої орієнтується у своїй діяльності, поведінці та вчинках. Група членства характеризує реальну належність людини до певної спільноти.
За рівнем розвитку виокремлюють ДИФУЗНІ ГРУПИ, АСОЦІАЦІЇ, КОРПОРАЦІЇ і КОЛЕКТИВИ.