Психологічна модель формування мовлення і мислення
ДУМКА
Зародження думки
і
її перетворення
ВНУТРІШНЄ МОВЛЕННЯ в слово
Р ечення і фрази м орфеми і слова фонеми
Сприймання мовлення,
його перетворення в думки ЗВУКОВІ СИГНАЛИ
ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ МОВЛЕННЯ:
Мовна діяльність пов’язана з роботою великих піввкуль головного моз-
ку. При цьому ліва півкуля є ведучою в мовній діяльності, права впливає на модуляцію голосу, тембру і т.д.;
Мовна аферентація йде по трьох каналах – руховому, слуховому, зоро-
вому;
Мовні звуки виникають при подачі повітря з легень: у вібратори (голо-
сові зв’язки гортані) і у щілині й отвори, які утворюються в роті при артикуляції язика і губ;
Мовні зони представлені декільками аналізаторами, які тісно пов’язані
між собою;
Мовлення носить рефлекторний характер. Його мозкову структуру
складають як другосигнальні зв’язки так і зв’язки першосигнальні.
В великих півкулях головного мозку виділяють декілька центрів, що визначають різні боки мовлення. Так, наприклад, у скроневій звивині лівої півкулі знаходиться центр Верніке, який пов’язан з розумінням змісту мовлення. На процес читання впливає зоровий центр, який розміщен в потиличній долі лівої півкулі. Центр письмового мовленням знаходиться в середній лобовій звивині лівої півкулі. З гучністю вимовляння пов’язана зона, що розміщена у верхній лобовій звивині лівої півкулі.
Локальні пошкодження кори лівої півкулі головного мозку (у правшей) викликає АФАЗІЇ – порушення мовлення як системного розладу різних видів мовної діяльності. До найбільш поширених афазій відносяться: ДИНАМІЧНА АФАЗІЯ, що виникає при уражені середніх і задньо-лобових відділів кори і за якої порушена здатність планування мовлення, що призводить до порушення зв’язності усного та письмового мовлення, труднощам актуалізації слів, які означають дії; ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА АФАЗІЯ, яка виникає при уражені нижчих відділів премоторної кори лівої півкулі, що призводить до порушення здатності переключення з одного слова до другого; АФЕРЕНТНА МОТОРНА АФАЗІЯ, що виникає при ураженях нижчих відділів постцентральної кори, за якої порушується здатність вимови слів, заміни одних звуків іншими; СЕМАНТИЧНА АФАЗІЯ, що виникає при уражені тім’яно-скронє-потиличної зони кори і за якої порушується розуміння деяких логіко-граматичних конструкцій і здатність лічити; СЕНСОРНА АФАЗІЯ, яка виникає при уражені задньої третини скронєвої звивини лівої півкулі, що порушує фонематичний слух і людина вже не здатна розуміти усне мовлення; АКУСТИКОМНЕСТИЧНА АФАЗІЯ виникає при уражені середніх відділів лівої скроневої зони, що призводить до порушення слухомовної пам’яті, тому людині стає важко підшукувати слова і вона погано розуміє швидке мовлення; ОПТИКОМНЕСТИЧНА АФАЗІЯ виникає при уражені задньонижніх відділів скроневої зони лівої півкулі, що приводить до порушень зорової пам’яті, слабкості зорових образів слов та труднощів при називані предметів і їх зображень.
Підсумовуючи інформацію щодо мислення як психічного пізнавального процесу, можна вивести такі його головні ЗАКОНОМІРНІСТІ:
мислення виникає у зв’язку з вирішенням якихось проблем;
базовим механізмом мислення є синтез через аналіз;
мислення існує через мову і в мовленні;
усяка думка обгрунтована іншими думками, істинність яких вже до-
ведена;
мислення селективне;
мислення має змогу випереджати розвиток подій;
мислення рефлексивне.