Головні психологічні поняття за темою.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ – це ототожнювання індивідом себе із деякими людьми або їх групами, що дозволяє йому засвоювати різноманітні норми, відношення та форми поведінки, котрі притамані оточуючим.

ІНДИВІД – біологічна основа існування особистості.

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ – особливість поєднання психологічних властиво-стей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.

ІНТЕРЕС - емоційне сприймання предмету потреби.

КОНФОРМНІСТЬ – внутрішнє непогодження людини з оточуючими і одночасно зовнішнє погодження з ними, що реалізується у її поведінці.

МОТИВИ – предмети, за допомогою яких задовольняються потреби людини.

НАВІЮВАНІСТЬ – процес свідомого відтворювання індивідом внутрішнього досвіду, думок, почуттів та психічних станів тих людей, з якими він спілкується.

НАСЛІДУВАННЯ – свідоме чи несвідоме зовнішнє відтворення індивідом моделей поведінки, досвіду інших людей.

ОСОБИСТІСТЬ - уся багатоманітність психічних проявів людини, що визначають єдність та бесперервність її поведінки і переживань в тому вигляді як ця багатоманітність сприймається і самою особистістю, і іншими людьми.

ПЕРЕКОНАННЯ - соціогенні за своїм походженням мотиви, що втілюють усвідомлені потреби особистості діяти відповідно до своєї внутрішньої позиції, поглядів, теоретичних принципів.

ПОТРЕБИ – стан індивіда, який виникає в разі наявності в нестатку чогось, що необхідно для його існування і розвитку, і що є джерелом його активності.

РІВЕНЬ ДОМОГАНЬ - бажаний рівень образа “Я”, який проявляється в ступені труднощів досягнення тих цілей, які особистість намагається досягнути.

САМОСВІДОМІСТЬ – суб’єктивне переживання наявності особистого “Я”, яке виражається насамперед у тому, що людина розуміє свою тотожність сама собі в теперішньому, минулому і майбутньому.

САМООЦІНКОЮ - найбільш суттєва сторона самосвідомості, змістом якої є оцінка особистості самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ - засвоєння індивідом суспільного досвіду та його відтворенню у діяльності особистості

СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ – стимулюючий вплив поведінки одних людей на діяльність інших, в підсумку чого ця діяльність відбувається і вільніше, і інтенсивніше.

СПРЯМОВАНІСТЬ – це система домінуючих мотивів людини, які виступають стрижнем структури особистості, на якому вибудовується вся архітектура її мотивів

ТЕМПЕРАМЕНТ - це такі формально-динамічні властивості особистості, які в процесі поведінки людини відображені в перебігу її емоцій, енергії та напрямку уваги.

УСТАНОВКИ – це несвідомо оцінюєме відношення людини до інших людей, предметів та ідей, яке в великія мірі визначає її поведінку.

ХАРАКТЕР – це сукупність стійких рис особистості, що визначають типові особливості відносин людей як до своєї діяльності, так і до інших людей.

Питання для обміркування.

1. Визначьте різницю між поняттями “індивід”, “людина”, “індивідуаль-

ність”, “суб’єкт” та “особистість”.

2. Охарактеризуйте зміст основних напрямів в питанні пояснення головних

засад особистості.

3. В чому полягає психологічний зміст соціалізації та які механізми забез

печують цей процес.

4. Визначьте природу темпераменту та дайте перелік його головних чинни

ків.

5. Що таке характер та в чому виявляються його властивості?

6. Сформулюйте основні ознаки здібностей.

7. В чому полягають умови розвитку людських здібностей?

8. В чому полягають головні відмінності діяльності людини від активності

тварини?

9. Як виглядає психологічна структура діяльності?

10. В чому полягає різниця між потребами та мотивами?

11. Визначьте зміст понять “самосвідомість” та “Я-образу”.