33. Типологія птк

ПТК — частина географічної оболонки, що відзначається єдністю походження і відносною однорідністю структури та функціонування. Формується в результаті тривалої взаємодії компонентів природи (геол. будови, рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, мікроорганізмів, рослинності і тваринного світу) як нерозривна система з різними можливими рівнями ландшафтної організації. Зміна властивостей одного з компонентів часто веде до перебудови всього ПТК. Осн. факторами розвитку ПТК є сонячна радіація, внутр. енергія Землі та енергія її обертання, процеси, що відбуваються в атмосфері й гідросфері. Внаслідок їх взаємодії кожен ПТК характеризується своєрідністю фіз.-геогр. процесів та певним балансом тепла, вологи, мінеральних і органічних речовин. ПТК — одне з осн. понять фіз. географії. Виділяють ПТК різного рангу. Найбільша увага приділяється географічним ландшафтам, які іноді в широкому розумінні вважають синонімом ПТК. Вивчає їх ландшафтознавство. Зокрема, досліджують структуру ПТК, особливо морфологію, а також геофізику й геохімію ландшафтів, провадиться картографування їх. Розроблено класифікацію ПТК на основі вивчення їх морфологічних частин (фацій, урочищ, місцевостей) і типології (напр., види, типи, класи). ПТК вивчають з метою їх раціонального використання в практиці нар. г-ва (с.-г. виробництво, лісове г-во, меліорація, буд-во і районне планування, рекреація) та охорони природи. Під впливом діяльності людини ПТК зазнають істотних позитивних і негативних змін на значних територіях.

Питання диференціації і класифікації гірських ландшафтів розглядаються у працях А.Г. Ісаченка, Г.П. Міллера, М.М.Рибіна та ін. М.М. Рибін виділяє типи гірських ландшафтів (гірсько-лісовий, гірсько-лучний та ін.) у відповідності до висотної поясності гір (і за аналогією до широтних зон рівнин).

У межах території України розрізняють два класи ландшафтів – рівнинний та гірський – і три типи рівнинних ландшафтів відповідно до трьох природних зон: мішаних (хвойношироколистяних) лісів; 2) лісостеповий; 3) степовий. Лісостеповий тип рівнинних ландшафтів поділяють на підтипи: широколистяно-лісовий (північно-лісостепова підзона); власне лісостеповий (середньо-лісостепова підзона); лучно-лісостеповий (південно-лісостепова); а степовий тип – на півні-чно-степовий, середньостеповий і південно-степовий підтипи.

Гірський клас ландшафтів України (карпатські і кримські) поділяють на два типи: гірсько-лісовий і гірсько-лучний (субальпійський). Гірсько-лісовий тип, у свою чергу, поділяють на підтипи: лучно-лісовий, широколистяно-лісовий, мішано-лісовий, лісостеповий посушливий (Крим).

35.Поняття Динаміки ландшафту

Л-т не є статичним утворенням у часі, а є «продуктом часу». Тобто створений сукупністю динамічних процесів.Л-т –динамічний феномен, що завдяки здатності до змін зберігає свою цілісність.Проте в той же час бувають зміни, що призводять до зникнення л-ту.Отже,динаміка - будь-які часові зміни певного об’єкта безвідносно їхньої тривалості,характеру протікання й наслідків для самого об’єкта та його оточення.У науковому л-знавстві прийнято розрізняти функціональну та етологічну динаміки комплексів.Де перша-сукупність процесів переміщення, обміну та трансформації речовини та енергії, друга – послідовність змін станів л-ту.За тривалістю динамічних процесів у л-ті розрізняють його добову(чинник обертання навколо З. осі),сезонну(оберт. навколо Сонця й атмосф.циркуляція),багаторічну. Динаміка є процесом зворотнім та визначається на основі новітніх загальнонаукових теоріях та стаціонарних багаторічних дослідженнях.