37. Сезонна динаміка ландшафту.

Більшість процесів, які зумовлюють функціональну динаміку ландшафту, мають циклічний характер. Для ландшафту властива повторюваність певних фаз річного циклу не через один сталий інтервал часу (рік), а щороку через різні інтервали – як більші, так і менші одного року. Отже, сезонна динаміка ландшафту не є суворо періодичною – її окремі фази, хоча й регулярно повторюються з року в рік, однак їх тривалість, терміни настання й закінчення, а також особливості функціональної динаміки кожного року будуть дещо іншими. Відхилення сезонної динаміки ландшафтів від суворо періодичного її характеру пояснюється декількома причинами. Серед них особливе значення мають інерційність та ефект післядії. Інерційність у сезонній динаміці ландшафту проявляється в тому, що його певні процеси реагують на дію інших процесів або зовнішніх впливів не відразу, а з деяким запізненням (напр., максимальний прихід сонячної радіації спостерігається в червні, а максимальне прогрівання повітря – в липні або серпні). Особливістю часових затримок одного процесу щодо другого є мінливість їх часових інтервалів. Ефекти післядії в сезонній динаміці ландшафту полягають у тому, що певна фаза річного циклу або внутрішньорічний стан ландшафту залежать від особливостей попередньої фази або стану. Таким чином ці та деякі інші причини, а також сильна залежність від зовнішнього середовища зумовлюють складність і навіть непередбачуваність багатьох процесів сезонної динаміки ландшафту.

38. Багаторічна динаміка ландшафту.

На відміну від добової та сезонної динаміки, багаторічна здійснюється під визначальним впливом не одного якогось зовнішнього фактора, а зумовлена комплексом факторів різної природи — тектонічними рухами, клі­матичними осцйляціями та циклами різної періодичності, коли­ваннями рівня ґрунтових вод, віковими змінами деревостанів, змінами положення базисів ерозії , сонячною радіацією тощо. Характерним е значна інтерференція, накладання дії цих факторів, так що відчленувати роль якогось одного з них або прив'язати зміни геосистеми до певного астрономічного циклу (11-, 33-річних та інших) надто складно.

Серед багаторічних динамічних змін геосистем виділяються їх флуктуації та сукцесія. Основна різниця між ними полягає в то­му, що зміни флуктуації не спрямовані і проявляються як ко­ливання станів навколо деякого середньорічного, причому трива­лість флуктуаційних відхилень незначна (1—3 роки). Натомість сукцесія — довготривала послідовність змін станів геосистеми, орієнтована на досягнення деякого оптимального для даних умов стану (прогресивна, або автохтонна сукцесія) або внаслідок дії деякого зовнішнього фактора може йти в бік, зворотній від опти­муму (ретрогресія, або алохтонна сукцесія).

39. Функціонування ландшафту.

Вивчення функціонування, або функціональної динаміки ландшафту полягає у з’ясуванні часових закономірностей у протіканні різних процесів л-ту та їх зв’язку між собою. При цьому традиційно наукове Л зосереджується на дослідженні природних процесів: транспірації, випаровуванні, фільтрації води, розкладу та синтезу органічних реч. грунту тощо. Вплив людини на функціонування Л позначається на характері перебігу цих процесів-їх прискоренні, затуханні, зміні інших часових характеристик (амплітуди, періодичності тощо), а також у виникненні нових або руйнуванні існуючих зв’язків між окремими процесами.

У ландшафті відбувається дуже багато різноманітних процесів. Кожен із них вивчається відповідними науками: транспірація і виділення фітоценозом СО2-фізіологією рослин, розклад і синтез гумусу- ґрунтознавством, фільтрація води- гідрогеологією. Хоча ці процеси пов’язані між собою,однак названі та ін. «галузеві» науки не ставлять собі за мету відшукати та описати мережу цих зв’язків. Цю важливу функцію бере на себе наукове Л. Його головне завдання полягає не у вивченні окремих природних процесів,що протікають у л-ті,а у встановленні закономірностей взаємозв’язку між ними, у пізнанні л-ту як складного комплексу пов’язаних між собою процесів. Для наукового Л властиво досліджувати взаємозв’язок між природними процесами шляхом з’ясування структури потоків енергії та якісно своєрідних субстанцій у ландшафтному комплексі.За такого підходу, функціонування л-ту склад. з таких основних структурних блоків: потоки та трансформація енергії в ньому,вологообіг, геохімічний обіг, біопродуційний процес тощо. Крім цих пов’язаних процесів, істотне значення у функціонуванні л-тів мають також латеральне (горизонтальне) переміщення повітряних мас разом із субстанціями, що в них містяться (пилком і насінням рослин, пилом тощо), біотичні міграції, трансформація енергії, пов’язаної із силою тяжіння,гравігенні потоки тощо. Всі ці процеси у л-ті тісно сплетені в єдиний функціональний комплекс.