- •10. Ландшафт і птк.
- •8. Поняття про ландшафт
- •7. Основні властивості закономірності розвитку ландшафтної сфери
- •9. Ландшафт і геосистема.
- •11. Птк як результат взаємодії природ. Компонент.
- •12. Інертні, мобільні та активні компоненти птк.
- •13. Ієрархічні рівні птк.
- •14. Основні риси та властивості л-тів.
- •17. Азональність епігеосфери.
- •21.Орографічні чинники регіональної та локальної диференціації епігеосфери
- •22. Фізико-геогр. (фг) процеси як чинники локальної диференціації птк.
- •23. Роль біоти в локальній диференціації птк.
- •25. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту.
- •32 Горизонтальні та вертикальні межі птк
- •33. Типологія птк
- •35.Поняття Динаміки ландшафту
- •34. Поняття про ландшафтну територіальну структуру
- •36. Добова динаміка ландшафту
- •37. Сезонна динаміка ландшафту.
- •38. Багаторічна динаміка ландшафту.
- •39. Функціонування ландшафту.
- •42. Обмін мінеральних речовин у л-ті (омр).
- •43. Біопродуційний процес у ландшафті.
- •41.Вологообіг у ландшафті
- •45. Поняття стану ландшафту.
- •49. Принцип відносної просторової однорідності
- •51. Класифікаційні ознаки птк різних рівнів
- •57. Розділення та об’єднання в районуванні
- •59. Однорядний і дворядний підходи у районуванні.
- •65.Фізико-географічна країна
- •63 Азональні таксономічні одиниці районування
- •69. Класифікації антропогенних ландшафтів.
- •70. Природоохоронні і рекреаційні ландшафти.
- •75. Транспортні ландшафти.
- •78.Беллігеративний ландшафт
- •79 Передумови формування і геогр. Поширення антроп. Л-тів України
- •82. Функції лісогосподарських ландшафтів.
- •81. Рекреаційні і природоохоронні функціх ландшафтів.
- •83. Сільськогосподарські функції ландшафтів
- •84. Урбаністичні функції ландшафтів.
- •85. Гірсько-промислові функції ландшафтів.
- •86. Поняття про культурний ландшафт.
- •88. Основні етапи експедиційних осліджень птк
- •87.Організаційні форми польових(натурних) ландшафтознавчих досліджень.
- •90. Метод комплексного фізико-географічного опису у ландшафтному картуванні.
- •92. Ландшафтний підхід і його роль у розвитку сучасних досліджень довкілля.
- •93. Сучасні наукові напрями л-чих дос.
- •94.Основні напрямки практичного застос. Результатів ландшафтознавчих досліджень.
- •95. Місце і значення ландшафтознавчого аналізу довкілля у сільському господарстві.
- •96.Місце та значення ландшафтознавчого аналізу у містобудуванні
- •97.Ландшафтний підхід у природокористуванні.
- •98. Ландшафтний підхід у національному та міжнародному законодавстві.
- •99. Ландшафтний підхід у плануванні рекреаційної діяльності.
86. Поняття про культурний ландшафт.
Культурне л-во- науковий напрям, який досліджує л-т як природно-культурний феномен. Матеріальні і нематеріальні прояви культури вважаються невід’ємною від природної основи складовою культурного л-ту. Для підкреслення ролі культурної складової в ньому, О.Шлютером, К.Зауером було введене поняття культурного л-ту. Поняття культурного л-ту є головним у культурному л-ві. У загальному л-ві побутує декілька його тлумачень, у тому числі й ототожнення культурного л-ту з антропогенним,чи його розуміння як антропогенного л-ту, в якому людина зробила доцільні і для себе і для природи зміни. Сучасне л-во розглядає культ. л-т як простір, наповнений культурними значеннями й цінностями. Культурний л-т,крім своїх матеріальних елементів, включає також ідеальні сутності – вірування, культурні норми та правила, символічні значення, міфи, легенди, асоціації з певними історичними подіями й особами, важливими для культури групи. Ці елементи наповнюють л-т і він стає не тільки фізичним, а й культурним середовищем, де існує людина та людські спільноти. При цьому важливо,що культ. л-ті його природна складова, антропогенні матеріальні елементи, духовні цінності, значення та норми тісно пов’язані між собою. Культ. л-ти виникають у результаті пристосування господарства та ін. культурних практик суспільства до природних структур і динамічних особливостей л-ту.У таких л-тах їх природні і культурні складові органічно поєднані та становлять природно-культурну цілісність.
Визначальними загальними ознаками культ. л-ту є суб’єктність (л-т має свого суб’єкта, який є носієм певної культури), духовність (насиченість л-ту символічними та ін. культурними значеннями та цінностями), уречевленність (культ. л-т повинен мати речові вирази культурних практик), соціальна узгодженість (люди притримуються близьких поглядів на розуміння культурної сутності л-ту) і спадкоємність (культурні значення, символи л-ту та практики господарювання передаються в ньому нащадкам).
Культ. л-во має тісні зв’язки з гуманітарними науками: етнологією, історією, археологією.
88. Основні етапи експедиційних осліджень птк
Для польових досліджень формується ландшафтна експедиція у склад якої входять інженери і техніки ландшафтознавці (знімальними), техніки-картографи і робітники. В склад експедиції для прикладних досліджень можуть входити і фахівці з певних галузей. Польові дослідження умовно можна поділити на три етапи: підготовчий, польовий, і заключний або камеральний.Підготовчий період: Завдання цього періоду полягає у тому, щоб якнайкраще підготуватись до наступних польових робіт. Для цього треба визначити завдання польових досліджень і розробити програму і методику польових і камеральних робіт; продумати необхідні форми фіксації матеріалів.Наступним завданням підготовчого періоду є ґрунтовне ознайомлення з усіма доступними матеріалами по району майбутніх спостережень, досліджень: топографічними і спеціальними комплексами: (геологічними, геоморфологічними комплексами), опублікованими працями з геології, геоморфології, клімату, рослинності і тваринного світу тощо. Варто ознайомитись із фондовими матеріалами, які зберігаються у спеціальних фондах геологічних установ, інститутів, експедицій, організацій у вигляді звітів, проектів, пояснювальних записках тощо. Третє завдання підготовчого періоду полягає у підборі і підготовці необхідних картографічних і аерофотографічних матеріалів. Ці системи потрібні не лише для польових робіт, а й для роботи в підготовчому періоді. На їх підставі складають попередні до виїзду в поле, карти–гіпотези: карту–гіпотезу природних районів досліджуваної території і карти–гіпотези природних і виробничих територіальних комплексів. Карту–гіпотезу природних районів складають у тому разі, коли при ознайомленні з опублікованими матеріалами виявиться, що територія дослідження поширюється на кілька природних районів, кілька різних ландшафтів. Якщо ж територія дослідження не велика і вкладається в один природний район, в один ландшафт, то лише встановлюють, у якому саме природному районі знаходиться потрібна територія і приступають до складання карти–гіпотези ПТК.