83. Сільськогосподарські функції ландшафтів

За Шищенком с/г ландшафти мають 2 типи за функціонуванням:

Лучно-пасовищні з підтипами луговими та пасовищними, видами яких є не меліоровані та меліоровані.

Землеробські із підтипами польових, садово-плантаційних, кормових, видами яких також є меліоровані (осушені, лісо меліоровані, зрошувані) та не меліоровані.

Сільськогосподарський ландшафт характеризується уніфікацією форм і методів землекористування на великих територіях, що веде до зменшення колишнього розмаїття видів, до структурного і біологічному збідніння. Збіднений ландшафт екологічно більш уразливий і менш придатний для відпочинку.Ландшафт, використовуваний для цілей сільськогосподарського виробництва формується і функціонує під його впливом.

84. Урбаністичні функції ландшафтів.

Функція ландшафту – суспільно важлива мета, якої суспільство досягає за рахунок ландшафту або за його участю. Урбанізація - це інтенсивний розвиток міст, який супроводжується концентрацією населення і багатоповерховою забудовою території. Урбанізовані ландшафти - складні природно-антропогенні системи, що поєднують у собі природні, природно-антропогенні та антропогенні (техногенні) елементи, які утворюють різноманітні за структурою, функціями та динамікою комплекси. Урбанізована територія, з погляду ландшафтознавства, являє собою складну природно-антропогенну систему, де динамічно взаємодіють три основні підсистеми: 1) природна, що являє собою поєднання різною мірою змінених природних геосистем (антропогенних модифікацій); 2) техногенна, яка представлена міською забудовою, транспортною та інженерно-промисловою інфраструктурою; 3) соціальна, яку складає населення. Природні і природно-антропогенні міські ландшафтні комплекси топологічного або локального рівня, а також штучні елементи міського середовища (житлові, промислові та промислово-побутові будівлі, асфальтові або бетонні покриття, штучні насадження тощо) є об"єктом дослідження урбаністичного ландшафтознавства. Головний антропогенний чинник диференціації міського ландшафту - це його соціально-економічне призначення, тобто соціально-економічна функція певній частині міста Місто забезпечує житло, роботу, освіту, відпочинок, лікування, комунікації живе в місті населення. Ці вимоги зумовили виділення в міському ландшафті декількох функціональних зон: сельбищної, адміністративно-культурної, промислової, комунально-складської, транспортної, рекреаційної, лікувально-оздоровчої.Ці функціональні зони міського ландшафту, природно, не скрізь і не у всіх містах можуть бути чітко виділені, і, крім того, вони нерідко складно переплітаються.

85. Гірсько-промислові функції ландшафтів.

У них виділяють 4 функціональні зони:

перша зона - шахтно-кар'єрно-відвальні, приурочена безпосередньо до ділянки видобутку корисних копалин. Вона характеризується практично повною деградацією грунтово-рослинного покриву і високими концентраціями металів у пилу, техногенних наносах, воді і рослинах;

друга зона - території гірничо-збагачувальних комбінатів і збагачувальних фабрик. Вона характеризується повною або значною перебудовою первинної структури за рахунок відчуження площ під підприємствами і забруднення токсичними відходами, викидами і стоками;

третя зона - Селітебні і приміські ландшафти, розташовані в безпосередній близькості від родовищ і комбінатів сильно забруднені але самі не є джерелами викидів;четверта зона з помірним майданним забрудненням має нестабільні обриси і розташовується в радіусі від 3-5 до 10-20 км. Фонові ландшафти розташовуються зазвичай не ближче 15-20 км від джерел рудних викидів та стоків.

Основні функції: ресурсна ; соціально-економічна функції.