Тема 1. Політична економія як наука (2 год.)

(Самостійна робота 4 год.)

Питання для обговорення:

1.Виникнення і розвиток політичної економії.

2.Предмет та об’єкт політичної економії.

3.Функції політичної економії.

4. Методи економічного дослідження.

Методичні поради. Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що політична економія пройшла тривалий шлях свого становлення і сформувалася як самостійна наука у 17-18 ст., подаючи цілісне пояснення суті економічного життя. Вона допомагає зрозуміти розвиток суспільства, описати та пояснити й спрогнозувати економічну поведінку. Сформувавшись як наука, політична економія постійно розвивається разом з економічними системами суспільства. При цьому вона пройшла ряд етапів, що пов’язано із зміною існуючих економічних систем на нові, більш прогресивні.

Сучасна політична економія не протиставляє себе ідеям економістів попередніх поколінь, а продовжує, розвиває, доповнює їх по різних напрямках, спектр яких значно розширився і суперництво між якими значно загострилось.

Переходячи до другого питання, слід з’ясувати, що політична економія, як кожна наука, має свій предмет. Це суспільна наука, яка досліджує виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг у світі обмежених ресурсів. Політична економія вивчає економічні закони, що діють в економічній системі, допомагає їх пізнати і використати ці знання в практичній діяльності людей.

Об’єктом дослідження в політичній економії є економічна система, яка функціонує на основі певних виробничих відносин. В цій якості економічні системи мають свої особливості, слід розглядати їх історичний, практичний і суспільний характер. Їм властива певна внутрішня структура. Прийнято структурувати економічні системи з позицій: фаз руху виготовленого продукту; функціонування рівнів економіки; характеру регулювання економіки; характеру власності на ресурси.

Вивчаючи третє питання, слід пам’ятати, що політична економія виконує ряд функцій, через які відображається її роль в розвитку суспільства і людського пізнання. З’ясовуючи внутрішні зв’язки економічних явищ, досліджуючи дію економічних законів, політична економія розробляє рекомендації щодо формування економічної політики, яку повинна проводити держава з метою підвищення ефективності суспільного виробництва і забезпечення більш високого рівня життя людей.

Опановуючи четверте питання, слід звернути увагу на те, що політичній економії на даному етапі властива сучасна методологія пізнання економічних процесів, для якої є характерним два рівні наукового аналізу: емпіричний, та теоретичний. Результати економічного аналізу відображаються за допомогою таких інструментів: економічних категорій, економічних моделей, економічних принципів, економічних законів.

Нові терміни та поняття

Економічний аналіз – виведення економічних принципів і закономірностей із відповідних фактів економічної дійсності.

Економічні ресурси – земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів та послуг.

Економічна система – сукупність механізмів чи інститутів функціонування і розвитку національної економіки.

Ефективний розподіл ресурсів – розподіл ресурсів в економіці між виробництвом товарів та послуг, який максимізує задоволення потреб споживачів.

Економічна модель - спрощена картина реальної дійсності, абстрактне уявлення.

Кейнсіанська аналітична економія – макроекономічні концепції, які ведуть до висновку, що в ринковій економіці ресурси не завжди використовуються повністю і що за допомогою відповідної фіскальної і монетарної політики можна досягти повної зайнятості.

Макрорівень – рівень агрегативного розгляду економічної системи в масштабах світового господарства, національного господарства країни, секторів економіки.

Мікрорівень – рівень розгляду економічної системи в масштабах її окремої ланки, сегмента.

Неокласична аналітична економія – теорія, згідно з якою непередбачені зміни рівня цін можуть спричиняти макроекономічну нестабільність в короткостроковому періоді, однак в довгостроковому періоді за повного обсягу виробництва економіка стабільна внаслідок гнучкості цін і зарплати.

Підприємницькі здібності – здатність людини організовувати певне поєднання інших ресурсів для виробництва продукту, ухвалювати послідовні неординарні рішення, здійснювати інновації та йти на ризик.

Ринкова економіка – економіка, в якій рішення самих споживачів, постачальників ресурсів і фірм визначають розподіл ресурсів.

Ринкова система – усі ринки продуктів і ресурсів та зв’язки між ними; механізм, що дозволяє цінам, які складаються на цих ринках, розподіляти обмежені ресурси та узгоджувати і координувати рішення, які ухвалюють споживачі, фірми та постачальники ресурсів.

Рідкісність (обмеженість) ресурсів – нестача (обмеженість) землі, капіталу, праці і підприємницького таланту для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.