МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра

Дидактичне забезпечення

курсу

ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

для спеціальності: 6.030504 «Економіка підприємства»

факультету: Економіки та менеджменту

Розробила: к.політ.н., доцент Стулова І. М.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № ___від „__”_________2011_р.

Розглянуто та схвалено навчально-методичною радою

факультету

Протокол № ______від”__”________2011р.

Одеса – 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

ОПИС ПРЕДМЕТУ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Предмет курсу - гуманітарна наука, яка складає наукове обґрунтування загальних основ економічного життя суспільства, розкриття закономірностей розвитку суспільного виробництва, з’ясування механізму дії економічних законів і механізму використання їх людьми у процесі господарської діяльності, визначення суттєвих рис основних соціально-економічних систем та напрямків їх еволюції, з’ясування ролі політекономії у розробці шляхів формування соціально орієнтованої економічної системи суспільства.

Мета курсу – ознайомлення з особливостями функціонування різних економічних систем національних економік, у тому числі системи, що відповідає перехідній економіці України.

Завдання курсу: Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен оволодіти методикою і методологією економічного аналізу різних економічних систем; навчитися використовувати сучасні методи наукового дослідження в процесі вивчення економічних процесів; засвоїти основні принципи функціонування різних економічних систем у розвинутих західних національних економіках, а також в період переходу української економіки до ринкової системи; вміти аналізувати сучасну економічну політику держави і ефективність методів державного регулювання національної економіки, основні тенденції розвитку економічних систем у сучасних найрозвинених західних економік та нинішньої економіки України.

Пояснювальна записка

Знаменитий англійський письменник Джон Рєскін вірно відмічав: якщо людина прочитає і запам’ятає всі книжки Британського музею, то вона від цього ще не стане освіченою, необхідні не тільки відомості, необхідна особлива „культура ума”, навички мислити, а саме головне – уміти розпоряджатися знаннями.

Основою успіху навчального процесу є правильно організований навчальний процес самопідготовки студентів, який об’єднує три основні напрямки: лекції, семінарські заняття та самостійна робота.

Важко переоцінити роль та значення лекції у підготовці до самостійних занять. Проблемний характер читання лекцій допомагає студентам творчо і самостійно мислити, надає можливість продуктивно конспектувати матеріал у підготовці до семінарських занять, у підготовці рефератів.

Активна робота на лекції – це тільки початок вивчення лекційного матеріалу. Бажано у той же день на свіжу пам’ять, уважно продивитися конспект, уточнити формулювання, розшифрувати скорочення. У процесі підготовки до семінарських занять, разом з вивченням рекомендованої літератури, вносяться доповнення по даній темі на зворотній частині аркуша. В результаті вивчення додаткової літератури студент дізнається про нові факти, що уточнюють та доповнюють лекційний матеріал. Практикуються стислі записи відповідей на питання плану наступного семінару на зворотній стороні аркуша, що відноситься до законспектованої лекції.

Серед студентів часто виникає питання: навіщо у конспекті необхідно залишати поля? Відповідь може бути проста: на них записують у процесі прослуховування лекції деякі питання, додаткові зауваження лектора, літературу, що рекомендована по тому чи іншому питанню. Тут можна відзначити і побажання лектора про перегляд телевізійних аналітичних програм та відповідних темам, що вивчаються, Інтернет-матеріалів.

Семінарські заняття займають дуже важливе місце у навчальному процесі. Основою підготовки до семінару є плани семінарських занять. В них визначені питання, що виносяться на семінар, надається список літератури, необхідної для підготовки.

Початок підготовки до семінарського заняття необхідно починати з занесення у конспект теми цього заняття, переліку літератури. Підготовка до семінару – домінуюча форма семінарської роботи, обов’язкова для всіх студентів. Вона включає в себе роботу над конспектом лекцій, підручником, джерелами і літературою, ведення записів прочитаної літератури, підготовку реферату.

Успіх семінарів залежить не тільки від викладача, а від ґрун­товної, ретельної підготовки студентів, їх активнос­ті. Студент не повинен чекати, коли його викличуть, а має активно включатися в роботу: відповідати на питання, допо­внювати, відстоювати свою точку зору, давати характеристику відповідей товаришів.

При підготовці до семінару студент використовує конспект і істотно ним користується під час відповіді, але тільки тоді, коли необхідно підтвердити цитатою чи посиланням на якесь джерело.

Пропущені заняття без поважних причин, а також отримання на семінарі незадовільної оцінки, крім представленого конспекту слід відробити, дати відповіді на всі питання плану.

Основна форма самостійної роботи - це читання книг, осмислення про­читаного, конспектування, складання планів, тез. Більшість спеціалістів висловлює пропозицію, що для кращого засвоєння прочитаного необхідно вести записи. Багато великих людей, котрим притаманні геніальність і праце­здатність, виключної гостроти і точності пам'ять, вели постійні записи. Після тривалої перерви перечитували свої зошити, щоб ще краще закріпити у пам'яті.

Існує декілька основних форм запису і було б не вірним ре­комендувати якусь із них. Вибір форми запису залежить від ін­дивідуальних здібностей людини, його освіти і досвіду.

Студентські конспекти можуть бути перевірені викладачем з ціллю дачі рекомендацій і по­рад.

Головне місце в конспекті повинно займати викладання свої­ми словами основних положень джерела, яке вивчається. Разом з тим, в конспект доцільно включати короткі цитати, висловлю­вання тих чи інших авторів. Кожна цитата береться у лапки з позначенням джерела і сторінки.

Відзначається декілька видів конспектів. Текстуальний конспект - в ньому даються відповіді на питання авторським текстом, цитатами, які можуть бути пов'язані один з одним ло­гічно. Тематичний конспект - узагальнює зміст декількох дже­рел або ж розділів книжки по визначеному питанню згідно з планом семінарського заняття. Така форма конспектування ре­комендується при підготовці до семінарських занять.

Систематичний конспект - найбільш поширена форма кон­спектування, в якій строго дотримується послідовність, логічна зв'язка джерела, його структура. У самому конспекті зміст ро­боти коротко викладається як словами самого читача, так і сло­вами авторського тексту.

Студенти повинні пам'ятати, що конспект є під­сумком великої попередньої роботи по глибокому вивченню джерела, уважному прочитанню його з вирішенням основних положень, обмірковуванню прочитаною. Тільки тоді складання записів конспекту займе мінімум часу і принесе значно більше користі.

Таким чином, визначення елементів єдиних вимог у методи­чному і організаційному забезпеченні самостійної роботи студентів показує особливу важливість самоосвіти як методу навчання.