Відкривання вже створеної робочої книги

Щоб відкрити раніше створену робочу книгу, користувач повинен виконати команду Файл та її опцію Открыть (File ?   Open). Виберіть потрібний файл та відкрийте його, клацнувши мишкою на кнопку Открыть (Open). Якщо потрібний файл розміщений у іншій папці (folders), потрібно спочатку перейти в цю папку (рис. 2.3). Для цого знайдіть її в діалоговому вікні і двічі клацніть на неї мишкою. Клацнувши на кнопці Переход на один уровень вверх діалогового вікна Открытие документа (Open), користувач зможе переміщуватися вверх по дереву папок. Якщо користувач бажає відкрити робочу книгу, з якою він нещодавно працював, то йому потрібно відкрити меню команди Файл (File) і в нижній його частині вибрати ім`я потрібного файлу. З усіх файлів, які користувач відкривав, табличний процесор Excel запам`ятовує останні чотири, тому їх імена можна знайти в нижній частині меню команди Файл (File).

Отже, у користувача є такі способи відкрити робочу книгу, яка зберігається на диску:

 виконати команду Файл та її опцію Открыть (File ?   Open);

 клацнути мишкою на кнопці Открыть (Open), розміщеній на стандартній панелі інструментів (на цій кнопці зображена папка, що відкривається);

використати комбінацію швидких клавіш <Ctrl + О>.

Рис. 2.3. Діалогове вікно Открытие документа

Лекція 7 Налагодження середовища таблиці. Форматування таблиць

Побудова таблиць

7.3.1. Способи адресації даних

Всі дані, з якими працює табличний процесор, а це, як правило, числа, текст, дати, формули, зберігаються в комірках таблиці (комірка є перетином стрічки та стовпця). Кожна комірка таблиці має свою адресу. В Excel передбачено два способи адресації комірок, які умовно позначають А1 та R1С1.

При першому способі кожен рядок таблиці має свій порядковий номер, а кожному стовпцю відповідає буква (дві букви) англійського алфавіту: А,В,...,Z,АА,АВ,...,АZ,ВА,ВВ..., наприклад:

• А1 – адреса комірки, що розташована на перетині стовпця А та рядка 1;

• С16 – адреса комірки, що розташована на перетині стовпця С та рядка 16.

Спосіб адресації R1С1 передбачає використання для ідентифікації як рядків, так і стовпців їх порядкових номерів, записаних після буквених позначень: R – рядок (row), С стовпець (column). При цьому способі адресації поряд з адресою, наприклад К16СЗ (шістнадцятий рядок, третій стовпець), у формулах можна використовувати адреси відносно поточної комірки, наприклад:

• RС(-1) – адреса комірки, що розташована ліворуч від поточної;

• R(-1)С(2) – адреса комірки, що розташована ліворуч та через одну вниз від поточної.

Спосіб адресації комірок встановлюється на вкладці Общие (General) вікна Параметры (Options) шляхом вмикання або вимикання опції Стиль ссылок R1С1 (R1С1 reference style).

Використаний спосіб адресації суттєво враховується при копіюванні комірок, що містять формули з адресами комірок. За умовчанням Excel вважає всі адреси типу А1, С16 відносними (вираховується їх зсув за рядками та стовпцями стосовно поточної комірки). Тому копіювання комірки ЕЗ з формулою =ВЗ+С3+D3 в комірку Е4 (див. рис. 7.9) автоматично викличе зміну формули на =В4+С4+D4. Така автоматична зміна в більшості випадків виправдана і пришвидшує створення чи редагування електронної таблиці.

Для вказання абсолютної адреси (така адреса не змінюватиметься при копіюванні) комірки використовують запис $А$1 замість А1. Таким чином знак $ є символом абсолютної адресації. Якщо ми маємо запис $А1, то це означає, що при копіюванні (перенесенні) буде змінюватися тільки адреса рядка комірки, а при позначенні А$1 – тільки стовпця.