75. Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури за Статутами 1864 року.

Реорганізація прокуратури відповідно до судової реформи 1864р. суть реорг.-звільнення її від загального нагляду, хоча було збережено нагляд за місцями позбавлення волі.Основне завд.-нагляд за дізнанням і слідством та підтримка державного обвинуваченого в суді. Прокурор мав право: 1.вимагати у органів досудового слідства кримінальної справи для ознайомлення та вивчення справи;2.скасовувати незаконні постанови судових слідчих;3.давати письмові вказівки про розслідування;4.доручати поліцейським органам виконавчих постанов про затримання;5.усувати особу,яка проводить слідство у разі порушення закону. Прокурор особисто складає обвинувальний висновок, після чого передає справу до суду. Організація прокуратури базувалася на принципах сурової ієрархічності,єдиноначальності і взаємнозамінності. Прокурорський нагляд здійснювався під вищим керівництвом генерал-прокурора,який був міністром юстиції Рос.імперії. Вимоги до прокурора:1.вища освіта;2.значний службовий стаж;3.особлива політична благонадійність.

Адвокатура була створена відповідно до цієї реформи. Повірені поділялися на:1.присяжних;2.приватних повірених. Присяжні повірені знаходилися при судових місцях для заняття справами за вибором і дорученням позовників. Статус присяжного повіреного набувався шляхом прийняття особи радою присяжних повірених,видачі свідоцтва і після цього проведення даної особи до присяги та її приписки. Присяжним могла бути особа:1.яка мала диплом ВНЗ;2.служила не менше 5р. у судовому відомстві на посадах,де могла набути практичних навичок у ведені суд.справ;3.або стільки ж часу була кандидатом на посаду в судовому відомстві або помічником присяжного повіреного. Не могли бути особи:1.не досягли 25р.;2.іноземці;3.оголошені неспроможними боржниками;4.які за судовим вироком позбавлені або обмежені в правах;5.які перебували під слідством за злочини та проступки;6.звільнені з служби у суді або з духовного відомства.7.яким суд заборонив займатися чужими справами;8.виключені з числа присяжних. Присяжні повірені обирали місце проживання в одному з міст округу судової палати,до якої були приписані. Організовували свою діяльність на засадах самоврядування.Обиралася Рада присяжних повірених для нагляду за всіма повіреними.К-сть членв ради-5-15. Рада поновлювалася щорічно,а перед бранням нових представників, стара рада доповідала про свою роботу. Обов’язки та права ради:1.розгляд заяв особі, які хочу ввійти чи вийти з присяжних;2.розгляд скарг на дії присяжних;3.видача присяжним повіреним свідоцтва про те,що вони не піддаються осуду ради;4.визначення розміру винагороди повіреному. Також існував статут приватних повірених. Ними могли бути:1.громадяни(окрім жінок), котрі досягли 18р.;2.для отримання звання складали екзамен. Приватні повірені допускалися до виконання повноважень на підставі посвідчень виданих з’їздом мирових суддів,окружного суду чи суду судової палати за умови юр.освіти та сплати щорічного мита.Вони клопотали лише у справах тих судів,від яких одержували на те дозвіл.