- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій
- •Тема 1. Філософія як універсальний тип знання План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання
- •Історичні типи світогляду
- •Природа філософського знання.
- •Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки
- •Основні етапи історії філософії:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Онтологія. Філософське розуміння світу. План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •Рух та розвиток. Єдність світу.
- •Простір та час як модуси буття. Особливості суспільного часу та простору.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини План лекції 1.
- •Рекомендовані джерела:
- •Людина як предмет філософського осмислення.
- •Людина в класичних філософських концепціях
- •Проблема людини у філософії епохи Відродження
- •Т.Г. Шевченко (1814–1861 рр.)
- •Марксистська концепція
- •Концепція неотомізму
- •Концепція екзистенціалізму
- •Концепція фрейдизму
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції 2.
- •Рекомендовані джерела:
- •1. Проблема походження людини. Антропосоціогенез
- •Особистість як продукт і творець суспільного буття.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Філософія свідомості План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •1. Історико-філософські концепції свідомості.
- •Історико-філософські концепції свідомості
- •2. Походження та сутність свідомості. Співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •Слід відрізняти
- •3. Самосвідомість і рефлексія.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Гносеологія. Філософія. Пізнання.
- •Історико-філософський генезис предмету гносеології.
- •Загальні рівні пізнання.
- •Логічні помилки у пізнанні
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •План лекції 2
- •Рекомендована література
- •Міні-лексикон:
- •1. Особливості, рівні та форми наукового пізнання. Методи наукового пізнання.
- •2. Істина та проблема критерію істинності пізнання
- •Форми істини
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Діалектика – всезагальна теорія розвитку
- •2. Закони діалектики.
- •Форми суперечностей
- •Наприклад:
- •Наприклад:
- •Висновки
- •Всезагальними принципами діалектики є наступні:
- •2. Система категорій діалектики
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Філософія суспільства
- •Технологічний спосіб виробництва
- •Функції суспільства:
- •Суспільна свідомість. Суспільна психологія та ідеологія.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Філософія економіки План лекції
- •Рекомендована література
- •Технологічні, фінансові, наукові та соціокультурні засади економіки
- •Філософські аспекти економічних теорій
- •Класичні економічні теорії:
- •Некласичні та сучасні економічні теорії:
- •Висновки
- •Тема 9. Філософія культури
- •Детермінація ззовні / самодетермінація
- •2. Основні концепції культури
- •3. Національне та загальнолюдське в культурі.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Філософія цивілізації. План лекції 1.
- •Рекомендована література
- •Міні-лексикон:
- •Філософські концепції про цивілізацію.
- •Історія як процес взаємодії різних типів цивілізації.
- •Основні напрямки філософського тлумачення історії:
- •Основні парадигми розуміння історії:
- •Сучасна цивілізація: її основні ознаки та протиріччя.
- •Висновки:
- •Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології.
- •Глобальні проблеми збереження сучасної цивілізації.
- •Основні глобальні проблеми сучасності:
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел основна література Першоджерела
- •Підручники, навчальні посібники
- •Додаткова література
Питання для самоконтролю
Визначте образ людини в антропології, теології, окультизмі.
Прокоментуйте типологію людини: індивід, індивідуальність, особистість.
Розкрийте суть розвитку людини та форми її самореалізації.
Розкрийте зміст поняття "спосіб людського життя".
Визначте зміст поняття "безсмертя людини".
Обґрунтуйте відмінність між індивідуальністю між індивідуалізмом.
Покажіть. яким чином дві форми індивідуалізму взаємопереходять одна в одну.
Обґрунтуйте основні риси особистості.
Тема 4. Філософія свідомості План лекції
Історико-філософські концепції свідомості.
Походження та сутність свідомості. Співвідношення онтогенезу та філогенезу.
Самосвідомість і рефлексія.
Рекомендовані джерела:
Основні: 10, с. 127 – 152; 12, с. 277 – 298; 17.
Додаткові: 21, с. 124 – 134; 47
Інтернет-ресурси: 47; 52.
М іні-лексикон:
Свідомість, мислення, мова, самосвідомість, рефлексія, ідеальне.
1. Історико-філософські концепції свідомості.
„Велике основне питання всієї, в особливості новітньої філософії є питання про відношення мислення до буття, духу до природи... Філософи поділилися на два великі табори в залежності від того, як вони відповідали на це питання. Ті, хто стверджував, що дух існував раніше від природи, утворили ідеалістичний табір. Ті ж, що основним началом вважали природу, приєдналися до різних шкіл матеріалізму”. (Ф. Енгельс)
Об’єктивний ідеалізм
виходив з того, що свідомість розвивається
іманентно, спонтанно і може бути
зрозумілою виключно з самої себе. На
ґрунті об’єктивного ідеалізму виникають
різноманітні креаціоністські концепції,
що трактують свідомість („розумну
душу”) як „божий дар”.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Суб’єктивним
ідеалізмом ця проблема
не ставилася.
Матеріалісти
завжди намагалися виводити свідомість
з самої матерії. Своєрідною віхою на
цьому шляху був гілозоїзм (назва походить
від грецьких слів „матерія” та „життя”),
представники якого вважали, що чуттєвість,
здатність відчувати і навіть мислити
властива усім речам в природі, „кожному
каменю”. Представники
вульгарного матеріалізму (Фогт, Молєшот)
намагалися довести, що свідомість є
функцією мозку, що „мозок так виробляє
свідомість, думки, як печінка жовч”.
Представники діалектичного
матеріалізму (К.Маркс, Ф.Енгельс) виходили
з того, що розвиток такої людської
здібності як свідомість (мислення) не
може бути зрозумілим поза контекстом
розгортання предметно-практичної
чуттєвої діяльності, так як форми
мислення формуються і функціонують
тільки в середині способів людської
діяльності.
Розуміння сутності свідомості є неможливим поза розумінням ідеального. Ідеальне – це суб’єктивний образ об’єктивного світу, тобто відображення зовнішнього світу в формах діяльності людини, у формах її свідомості і волі.