Питання для самоконтролю:

Античність

Онтологія: вчення про «першопочаток» світу;

Гносеологія:

1) пошук методів пізнання сутності речей та вираження суперечностей у поняттях;

2) будова першої системи логіки Аристотелем

Стихійна діалектика, складовими якої є: сенсуалізм, раціоналізм, дедуктивна логіка

Синкретизм філософського та наукового пізнання (Фалес, Гераклит, Демокрит), при якому наукові погляди виводяться безпосередньо з філософського осягнення світу

Середньовіччя

Онтологія як теологія (вчення про буття та сутність Бога);

Гносеологія: співвідношення

категорій віри та одкровення як способу відкриття для себе Бога

Ідеалізована за підставами дедуктивна логіка Аристотеля

Ірраціоналізація пізнання (підміна знання вірою) та відмова від обґрунтування його об’єктивних засад

Відродження

(Коперник, Бруно, Кузанський, Кеплер,

Галілей)

Онтологія як космологія; Пантеїзм;

Гносеологія співвідношення емпіричного та апріорного в обґрунтуванні знання про світ

Математичне та філософського дедуктивне обґрунтування нової картини світу

Синкретизм філософського та наукового пізнання при збагаченні філософської методології методологією природознавства

Ранній Новий час (Ф.Бекон, Декарт, Спіноза, Лейбніц, Локк)

Онтологія: механічна картина світу та механічне тлумачення руху; Дуалізм та монізм у тлумаченні першооснови;

Гносеологія: формально-логічне обґрунтування знання

Метафізика, яка представлена суперечностями емпіризму та формально-логічного раціоналізму

Підміна філософської методології методологією науковою

Просвітництво

(Вольтер, Монтеск’є, Гоббс, Гельвецій, Руссо, Дідро, Ламетрі та ін.)

Онтологія у змісті соціальних відносин. Гносеологія: способи формування і розвитку розуму

Метафізика у поєднанні з елементами діалектики

Переміщення онтологічної проблематики у простір суспільства – соціальна філософія.

Німецька класична філософія

(Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах)

Онтологія: категоріальне вираження сутності буття на засадах об’єктивного (за виключенням Фіхте) ідеалізму та вульгарно-матеріалістичне тлумачення природи та антропогенезу (Фейєрбах);

Гносеологія: будова системи діалектики як діалектичної логіки – пізнання універсальних законів розвитку як законів мислення; Агностицизм (Кант)

Об’єктивно-ідеалістична діалектика та метафізика (Фейєрбах)

Перехід філософії на засади абсолютного ідеалізму. Наукове пізнання включається у філософське як «момент» становлення та самопізнання Абсолютного Духу

Марксизм

(К.Маркс, Ф. Енгельс, В.І.Ленін)

Онтологія: обгрунтування діалектики природи, класифікація форм матеріального руху та наук;

Гносеологія: введення діалектики у логіку та теорію пізнання

Матеріалістична діалектика

Кардинальна зміна засад філософії і доведення її до статусу методології зміни засад історичного розвитку

Українська філософія

Онтологія: синкретизм проблематики як особливого тлумачення космоцентризму людини;

Гносеологія: формальна логіка (Прокопович), діалектичний сенсуалізм, (Сковорода) та природознавчі концепції

Стихійна діалектика з елементами метафізики, ірраціоналізму та діалектичного раціоналізму

Феномен «філософії серця» в українській антропологічній філософії