- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій
- •Тема 1. Філософія як універсальний тип знання План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання
- •Історичні типи світогляду
- •Природа філософського знання.
- •Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки
- •Основні етапи історії філософії:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Онтологія. Філософське розуміння світу. План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •Рух та розвиток. Єдність світу.
- •Простір та час як модуси буття. Особливості суспільного часу та простору.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини План лекції 1.
- •Рекомендовані джерела:
- •Людина як предмет філософського осмислення.
- •Людина в класичних філософських концепціях
- •Проблема людини у філософії епохи Відродження
- •Т.Г. Шевченко (1814–1861 рр.)
- •Марксистська концепція
- •Концепція неотомізму
- •Концепція екзистенціалізму
- •Концепція фрейдизму
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції 2.
- •Рекомендовані джерела:
- •1. Проблема походження людини. Антропосоціогенез
- •Особистість як продукт і творець суспільного буття.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Філософія свідомості План лекції
- •Рекомендовані джерела:
- •1. Історико-філософські концепції свідомості.
- •Історико-філософські концепції свідомості
- •2. Походження та сутність свідомості. Співвідношення онтогенезу та філогенезу.
- •Слід відрізняти
- •3. Самосвідомість і рефлексія.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Гносеологія. Філософія. Пізнання.
- •Історико-філософський генезис предмету гносеології.
- •Загальні рівні пізнання.
- •Логічні помилки у пізнанні
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •План лекції 2
- •Рекомендована література
- •Міні-лексикон:
- •1. Особливості, рівні та форми наукового пізнання. Методи наукового пізнання.
- •2. Істина та проблема критерію істинності пізнання
- •Форми істини
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Діалектика – всезагальна теорія розвитку
- •2. Закони діалектики.
- •Форми суперечностей
- •Наприклад:
- •Наприклад:
- •Висновки
- •Всезагальними принципами діалектики є наступні:
- •2. Система категорій діалектики
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Філософія суспільства
- •Технологічний спосіб виробництва
- •Функції суспільства:
- •Суспільна свідомість. Суспільна психологія та ідеологія.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Філософія економіки План лекції
- •Рекомендована література
- •Технологічні, фінансові, наукові та соціокультурні засади економіки
- •Філософські аспекти економічних теорій
- •Класичні економічні теорії:
- •Некласичні та сучасні економічні теорії:
- •Висновки
- •Тема 9. Філософія культури
- •Детермінація ззовні / самодетермінація
- •2. Основні концепції культури
- •3. Національне та загальнолюдське в культурі.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Філософія цивілізації. План лекції 1.
- •Рекомендована література
- •Міні-лексикон:
- •Філософські концепції про цивілізацію.
- •Історія як процес взаємодії різних типів цивілізації.
- •Основні напрямки філософського тлумачення історії:
- •Основні парадигми розуміння історії:
- •Сучасна цивілізація: її основні ознаки та протиріччя.
- •Висновки:
- •Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології.
- •Глобальні проблеми збереження сучасної цивілізації.
- •Основні глобальні проблеми сучасності:
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел основна література Першоджерела
- •Підручники, навчальні посібники
- •Додаткова література
Висновки
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Питання для самоконтролю
Чому категорії виступають “сходинками виведення людини з тваринного царства”?
Яким чином співвідносяться категорії та закони діалектики?
Чому не можна ототожнювати категорії “дійсність” та “реальність”?
Якому співвідношенню необхідності та свободи зумовлюється свавілля?
Виходячи з природи категорії “особливе”, обґрунтуйте природу особистості.
Які Ви знаєте принципи діалектики?
Обґрунтуйте зміст «віртуальної реальності» в аспекті категорій «дійсність» та «можливість».
Доведіть доцільність та межу формалізму як принципу бюрократії в державних структурах.
Обґрунтуйте зв’язок реформізму та поступовості у розвитку суспільних суперечностей.
Виведіть природу анархізму з точки зору трансформацій свободи.
Тема 7. Філософія суспільства
План лекції
Основні концепції суспільства в історії філософії. Логіка розвитку соціальної філософії.
Суспільство як система. Функції суспільства.
Суспільна свідомість. Суспільна психологія та ідеологія.
Рекомендована література
Основна: 10; с. 189 – 218; 12, с. 449 – 470; 14; 17.
Додаткова: 40.
Інтернет-ресурси: 50; 52;
Міні-лексикон:
Суспільство, суспільні відносини, суспільне виробництво, спосіб виробництва, суспільна свідомість, форма суспільної свідомості, суспільна ідеологія.
Основні концепції суспільства в історії філософії. Логіка розвитку соціальної філософії
Суспільство як система. Функції суспільства.
Сьогодні все більше стверджується системний підхід до аналізу суспільства.
Застосування системного підходу до аналізу суспільства може допомогти виявити його структуру та функції.
Суспільство – це цілісна система, якій притаманна інтегративна якість, яка не є властивою її окремим компонентам.
Що лежить в основі цього розвитку?
У суспільній науці тривалий час йшов пошук „клітинки” (такого „найпростішого утворення”), з аналізу якого було б правомірно починати дослідження суспільства як цілісної системи.
Марксизм і школа Питирима Сорокіна в якості такої „клітинки” запропонували суспільні відносини.
Поняття „суспільні відносини” має два змістовні виміри у літературі:
це будь-які відносини між людьми у суспільстві;
відносини між великими соціальними групами, що мають безпосередньо суспільний характер.
„У суспільному виробництві свого життя люди вступають у певні, необхідні, від їх волі не залежні відносини – виробничі відносини, які відповідають певному ступеню розвитку їх матеріальних продуктивних сил. Сукупність цих виробничих відносин складає економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому височіє юридична та політична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості. Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість. На певному ступені свого розвитку матеріальні продуктивні сили суспільства приходять у суперечність з існуючими виробничими відносинами, або – що є тільки юридичним виразом останніх – з відносинами власності, у середині яких вони досі розвивалися. З форм розвитку продуктивних сил ці відносини перетворюються у їх окови. Із зміною економічної основи більш-менш швидко відбувається переворот у всій велетенській надбудові”.
(Маркс К.)
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Виробництво та відтворення
як умов і засобів матеріального існування
людей, так і духовних основ їх буття, з
самого початку є виробництвом
самої людини, способом формування і
розвитку її суспільних якостей і
здібностей.
Виробництво засобів існування – вихідний пункт людської історії.