Питання №16

Держава як головний суб’єкт політичної системи суспільства.

Головним суб’єктом політичної системи є держава. Це підтверджується наступними ознаками:

1. Держава є єдиним офіційним представником всього народу, який об’єднується на її території (в межах її кордонів) за ознакою громадянства або підданства.

2. Держава є єдиним носієм суверенітету.

3. Держава має спеціальний апарат, що володіє здатністю керувати суспільством.

4. Держава володіє силовими структурами – міліцією, збройними силами.

5. Держава має монополію на правотворчість.

6. Держава володіє специфічним набором матеріальних цінностей:

   1. Державним бюджетом.

   2. Грошовою одиницею.

   3. Державною власністю.

Питання №17

Поняття, сутність та елементи загальносоціального права.

Загальносоціальне право – сукупність прав і обов’язків суб’єктів соціального життя в певних конкретних історичних умовах суспільства.

Елементи загальносоціального права:

• В залежності від суб’єктів суспільного життя:

• Соціальні права суб’єктів – певні можливості суб’єктів.

• Соціальні обов’язки суб’єктів – необхідність поведінки певних суб’єктів, спрямована на забезпечення прав інших суб’єктів.

• В залежності від змісту:

• Права і обов’язки інших людей.

• Права і обов’язки соціальних груп (захист прав етнічних/релігійних меншин).

• Права і обов’язки народів/націй (право на визнання і самовизначення).

• Права і обов’язки людства в цілому (право на вічність, на розвиток).

Питання №18

Поняття та елементи юридичного (позитивного) права.

Юридичне право – єдність юридичних норм, суб’єктивних юридичних прав та суб’єктивних юридичних обов’язків.

Елементи юридичного права:

• Об’єктивне юридичне право.

• Суб’єктивне юридичне право.

• Суб’єктивний юридичний обов’язок.

Питання №19

Плюралізм праворозуміння в юридичній науці (основні концепції про поняття права).

Плюралізм праворозуміння – можливість мати різні думки щодо сутності права.

В теперішній час терміном «право» позначають 2 різних за сутністю явища:

1. Загальносоціальне право – право, що не залежить у своєму походженні від держави.

2. Юридичне/позитивне право – право, що залежить від держави, від її діяльності.

Існує три основних концепції про сутність права:

1. Юснатуралізм/натуралістична юриспруденція (від лат. jus naturalis – природне право):

• Право є правом лише по змісту, а не по формі.

• Не будь-яке законодавство містить в собі право.

• Якщо законодавство не відповідає нормам моралі, суспільним відносинам, правам людини, справедливості – воно не буде правом.

2. Юридичний позитивізм:

• Правом може бути будь-який закон, якщо його прийнято з дотриманням усіх формальних процедур і видано компетентним органом.

3. Інтегративна юриспруденція:

• Обов’язковим атрибутом юридичної норми є цінність.

• Юридична норма дійсна і є обов’язковою, якщо:

• В соціологічному аспекті: така норма є ефективною.

• В юридичному аспекті: норма видана компетентним органом, відповідає актам з вищою юридичною силою.

• В моральному аспекті: норма відповідає принципам моралі, справедливості, правам людини.