Питання №71

Підстави, принципи та функції юридичної відповідальності.

Підставою юридичної відповідальності в широкому змісті є наявність трьох підстав: нормативної, фактичної, процесуальної.

Нормативна підстава	Фактична підстава	Процесуальна підстава
наявність норми права, що передбачає можливість покладання відповідальності.	наявність факту правопорушення, з яким зв'язується виникнення охоронних правовідносин, у рамках якого реалізується юридична відповідальність.	наявність правозастосовного акту, що конкретизує загальні приписання охоронної норми права (містить санкції), визначає вид і міру юридичної відповідальності.

Принципи юридичної відповідальності:

• Відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру.

• Законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності.

• Гуманність і своєчасність юридичної відповідальності.

Функції юридичної відповідальності — головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, що скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Розрізняють такі види функцій юридичної відповідальності:

• Превентивну (попереджувальну).

• Виховну.

• Репресивну (каральну).

• Компенсаційну (поновлювальну).

• Сигналізаційну (інформаційну).

Питання №72

Поняття та елементи правової системи. Тип правової системи: поняття та види.

Правова (юридична) система — це система всіх юридичних явищ, які існують у певній дер­жаві або у групі однотипних держав.

До складу такої системи входять наступні еле­менти:

• різноманітні правові акти (юридичні норми з їх зовнішніми джерелами, об'єктивовані акти тлумачення і застосування цих норм), діяльність відповідних суб'єктів із створення цих актів;

• різноманітні види і прояви правосвідомості;

• стан законності та його деформації (акти пра­вомірної, а також неправомірної поведінки).

Тип (сім'я) правової системи — сукупність національних правових систем держав, які мають спільні риси, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, домінуючих форм (джерел) і принципів права, систем права і систем законодавства, організації правових установ, насамперед судової системи, подібності правових категорій і понять.

Правові системи зви­чайно розподіляють на такі різновиди, (або т.зв. «правові сім'ї»):

• Нормативно-актна система ( «романо-германська», або «європейсько-континентальна»):

• Судово-прецедентна системи («англосаксонська», або система «загаль­ного права»).

• Ідеологічно-релігійна система.

• Традиційно-общинна система.

Питання №73

Основні риси нормативно-актного типу правової системи.

• Домінування серед форм (джерел) об'єктивного юридичного права нормативно-правових актів (які значною мірою сформувались на основі рецензії ос­нов стародавнього римського цивільного права).

• Підпорядкованість нормативно-правових ак­тів за їх юридичною силою (ієрархічна структура правової системи).

• Кодифікованість значної частини норматив­но-правових актів.

• Більш-менш чіткий поділ цієї системи на пра­во приватне, що регулює відносини (насамперед майнові та особистісні), рівноправними учасниками яких є люди та їхні об'єднання, різноманітні ор­ганізації (цивільне, сімейне, підприємницьке, тор­гове й деякі інші галузі права); та право публічне, котре регулює відносини, учасником яких є, хоча б з одного боку, орган держави як носій владних по­вноважень (конституційне, адміністративне, фінан­сове, кримінальне та деякі інші галузі права).

• Визнання нормативно-правового акта вирі­шальним критерієм для офіційної, тобто держав­ної, оцінки діянь як юридично правових (закон­них) чи юридично неправомірних (незаконних).

• Допущення у деяких, щоправда досить рідкіс­них, випадках судового прецеденту як форми юри­дичного права.