Питання №63

Тлумачення-роз’яснення юридичних норм: поняття, призначення, види.

Тлумачення-роз'яснення — це зовнішня, об'єктивована інтерпретація змісту правової норми – тлумачення норми «для інших».

Тому воно мусить бути певним чином виражене назовні, «матеріалізоване» у тій чи іншій формі, доступ­ній для сприйняття іншими особами.

Види тлумачення-роз'яснення:

• За сферою дії:

• Нормативне (загальне) - роз­раховане на всі випадки застосування, реалізації роз'яснюваної норми;

• Казуальне (індивідуальне) - розраховане тільки на той випадок застосування, реалізації юридичної норми, з приводу якого роз'яснюється її зміст;

• За юридичним значенням:

• Офіційне - роз'яс­нення змісту юридичної норми, яке здійснюється компетентними суб'єктами і є формально-обов'яз­ковим для всіх її адресатів.

• Офіціозне - роз'яснен­ня змісту юридичної норми, котре є формально-обов'язковим тільки для осіб та організацій, адмі­ністративне підпорядкованих суб'єкту роз'яснення (інтерпретатору).

• Неофіційне - роз'яснення змісту юридичної норми, яке не є формально-обов'язко­вим для будь-кого.

Питання №64

Інтерпретаційно-правові акти: поняття, юридичні властивості, види.

Інтерпретаційно-правовий акт (акт офіційного тлумачення правової норми) — це спосіб зовніш­нього прояву встановленого компетентними орга­нами формально-обов'язкового правила розуміння змісту юридичної норми.

Юридичні властивості інтерпретаційно-право­вих актів:

• Інтерпретаційно-правові акти є формально обов’язковими для їх адресатів.

• В таких актах закріплюються правила розуміння норми (а не правила фізичної поведінки).

• ІПА можуть приймати лише правотворчі (або інші спеціально уповноважені) органи.

• ІПА характеризуються наявністю спеціальних, письмових форм їх виразу

• Дія ІПА у часі є як прямою, так і зворотною.

Види інтерпретаційно-правових актів:

• За «авторством» норми, яка є предметом тлу­мачення:

• Акти автентичного тлумачення.

• Ак­ти делегованого (легального) тлумачення.

• За суб'єктами тлумачення:

• Акти тлу­мачення державних органів (органів державної влади, управління, суду, прокуратури та ін.).

• Ак­ти тлумачення уповноважених органів гро­мадських об'єднань.

• За сферою дії:

• Нормативні (загальні).

• Ка­зуальні (індивідуальні).

• За галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться:

• Акти тлумачення норм конституційного права.

• Акти тлумачення норм адміністративного права.

• Акти тлумачення норм цивільного права.

• Акти тлумачення норм кримінального права та ін.

• За структурним елементом норми, яка тлума­читься:

• Акти тлумачення гіпотези.

• Акти тлу­мачення диспозиції.

• Акти тлумачення санкції.

• За формою зовнішнього виразу:

• Письмові.

• Усні (тільки казуальні).

• За юридичною формою:

• Постанови.

• Роз'яс­нення.

• Ухвали та ін.

Питання №65

Законність і правопорядок: поняття, значення та співвідношення. Принципи законності у сучасних державах соціально-демократичної орієнтації.

Законність - це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним норма­тивно-правовим актам держави, який утворюєть­ся в результаті їх неухильного здійснення всіма суб'єктами права.

Соціальна сутність законності - це узгод­ження певних реальних суспільних відносин з їх законодавчими моделями, інакше кажучи, розпо­всюдження «панування» волі законодавця на всю територію держави, на все суспільство.

Основні принципи законності у державі со­ціально-демократичної орієнтації:

• Єдність - однаковість нормативно-правово­го регулювання на всій території країни; то­тожність застосування юридичних норм щодо всіх однойменних суб'єктів права;

• Соціально-демократична доцільність - відповідність закону цілям забезпечення прав людини і прав нації (народу), соціальної демократії і прогресивного розвитку суспільства; необхідність вибору в межах закону найбільш ефективного (оп­тимального) засобу досягнення мети закону;

• Реальність - забезпеченість законності дієвими, досконалими гарантіями.

Наслідком законності є встановлення в суспіль­ному житті правопорядку.

Правопорядок - це режим (стан) упорядкова­ності, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності.