Питання №4

Загальне поняття та ознаки держави. Сутність держави, її основне призначення в суспільстві. Основні концепції про поняття держави.

Держава – організація публічної влади соціально-неоднорідного суспільства, яка за допомогою спеціального апарату юридичного права забезпечує цілісність, стабільність і безпеку суспільства (з точки зору юриспруденції).

Ознаки держави:

• Держава - єдина політична організація, яка:

• Охоплює усе населення країни в просторових межах.

• Має спеціальний апарат управління.

• Має у своєму розпорядженні апарат легального примусу.

• В особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми.

• Має єдину грошову систему.

• Має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю.

• Має суверенітет.

• Має формальні реквізити - офіційні символи.

Соціальна сутність держави – її здатність в певних конкретних історичних умовах задовільняти потреби і інтереси всього суспільства або ж окремих соціальних груп, з яких складається це суспільство. Відповідно, за цим критерієм виділяють загальносуспільну і групову сутність.

Призначення держави - забезпечення цілісності, стабільності і безпеки суспільства.

Плюралізм державорозуміння – наявність різних думок стосовно того, що є держава:

1. Соціологічна концепція: держава – апарат публічної влади населення, що перебуває на території держави. Вона може видавати закони, які повністю залежать від її волі. Держава повинна виступати арбітром при вирішенні конфліктів між соціальними групами.

2. Легістська концепція: держава ототожнюється із сукупністю законів, які регламентують форму держави, держапарат. Держава приймає закони на основі певного уявлення про ідеал.

3. Юридична концепція: оформлена правом організації публічної влади всього суспільства. Під правом розуміється сукупність прав і свобод суб’єктів суспільного життя. Тому державою може бути тільки держава правова.

Питання №5

Типологія держав. Поняття типу держав, їх види. Основні причини зміни типів держав.

Типологія — теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена класифікува­ти всі держави, що існували в іс­торії людства або існують і зараз, на такі види, групи, класи, котрі дають змогу розкрити їх соці­альну сутність.

Розподіляти держави на певні різновиди (типи, класи) можна за декількома критеріями, зокрема:

• За методами здійснення влади:

• Демократичні.

• Тоталітарні.

• За характером та рівнем технологічного розвитку суспільства:

• Доіндустріальні/аграрні.

• Індустріальні.

• Постіндустріальні/інформаційні.

• За ставленням держави до релігії:

• Теократичні.

• Світські.

• Атеїстичні.

• За географічним розташуванням:

• Східні й західні.

• Європейські й азіатські тощо.

Однак жодна з подібних типологій, відображаючи досить важливі риси, параметри дер­жави, не дає відповіді на питання, — волю якого населення, якої його частини виражає даний різно­вид держави. А без такої відповіді соціальна сут­ність того явища, котре відображається поняттям держави, залишається нерозкритою. Тому згадані класифікації не можуть замі­нити такої типології держав, яка б фіксувала відмінності між ними саме з точки зору їх соціаль­ної сутності. Історія існування держав — це, як правило, історія зміни їх соціальної сутності. Тому й типи держав є їх історичними типами.

Історичний тип держави — це система суттє­вих рис, притаманних усім державам, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин і які виражають соціальна змістовну (зокрема, кла­сову) сутність і соціальне призначення держави.

У різні епохи існували наступні історичні типи держави:

• Племінно-бюрократичний.

• Рабовласниць­кий.

• Феодальний.

• Буржуазний.

Така класифікація зумовлюється тим, що саме вказані соціально-еко­номічні спільності, класи — племінна бюрократія, рабовласники тощо — були домінуючою частиною населення у тому чи іншому суспільстві на певному етапі його історичного розвитку. Крім зазначених (та деяких інших перехідних) типів держави, вже відомих в історії людства, є підстави прогнозувати утворення у майбутньому держави так званого со­ціально-демократичного типу — держави трудів­ників-власників.