- •Питання №1
- •Питання №2
- •Питання №3
- •Питання №4
- •Питання №5
- •Питання №6
- •Питання №7
- •Питання №8
- •Питання №9
- •Питання №10
- •Питання №14
- •Питання №15
- •Питання №16
- •Питання №17
- •Питання №18
- •Питання №20
- •Питання №21
- •Питання №22
- •Питання №23
- •Питання №24
- •Питання №25
- •Питання №26
- •Питання №27
- •Питання №28
- •Питання №29
- •Питання №30
- •Питання №31
- •Питання №32
- •Питання №33
- •Питання №34
- •Питання №35
- •Питання №36
- •Питання №37
- •Питання №38
- •Питання №40
- •Питання №41
- •Питання №42
- •Питання №43
- •Питання №44
- •Питання №45
- •Питання №46
- •Питання №47
- •Питання №48
- •Питання №49
- •Питання №50
- •Питання №51
- •Питання №52
- •Питання №54
- •Питання №55
- •Питання №56
- •Питання №57
- •Питання №58
- •Питання №59
- •Питання №60
- •Питання №61
- •Питання №63
- •Питання №64
- •Питання №65
- •Питання №66
- •Питання №67
- •Питання №68
- •Питання №69
- •Питання №70
- •Питання №71
- •Питання №72
- •Питання №73
- •Питання №74
- •Питання №75
- •Питання №76
- •Питання №77
- •Питання №78
- •Права людини – це надані в однаковій мірі для всіх можливості.
- •Питання №79
- •Питання №80
- •Питання №81
- •Питання №82
- •Питання №83
Y
Питання №1 3
Питання №2 3
Питання №3 3
Питання №4 4
Питання №5 5
Питання №6 6
Питання №7 7
Питання №8 7
Питання №9 8
Питання №10 9
Питання №14 11
Питання №15 12
Питання №16 13
Питання №17 13
Питання №18 14
Питання №20 14
Питання №21 15
Питання №22 15
Питання №23 16
Питання №24 16
Питання №25 17
Питання №26 17
Питання №27 17
Питання №28 18
Питання №29 18
Питання №30 18
Питання №31 19
Питання №32 19
Питання №33 19
Питання №34 20
Питання №35 20
Питання №36 21
Питання №37 21
Питання №38 22
Питання №40 22
Питання №41 23
Питання №42 24
Питання №43 24
Питання №44 24
Питання №45 25
Питання №46 25
Питання №47 26
Питання №48 26
Питання №49 27
Питання №50 27
Питання №51 27
Питання №52 28
Питання №54 28
Питання №55 29
Питання №56 29
Питання №57 30
Питання №58 30
Питання №59 31
Питання №60 31
Питання №61 32
Питання №63 32
Питання №64 33
Питання №65 34
Питання №66 34
Питання №67 35
Питання №68 35
Питання №69 36
Питання №70 36
Питання №71 37
Питання №72 38
Питання №73 38
Питання №74 38
Питання №75 39
Питання №76 39
Питання №77 39
Питання №78 40
Питання №79 41
Питання №80 42
Питання №81 42
Питання №82 43
Питання №83 43
Питання №1
Предмет загальної теорії держави і права. Місце цієї науки у системі правознавства, її практична значимість.
Теорія держави і права – це фундаментальна наука, що об’єднує всі юридичні науки, звідси і величезне значення її категорій і понять для похідних юридичних дисциплін. Без їх засвоєння неможливо розібратись в більш конкретизованих, емпіричних знаннях про державу і право, що використовуються основними юридичними науками.
Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права.
Питання №2
Методи загальної теорії держави і права. Методологія цієї науки.
Методологія теорії держави і права являє собою сукупність особливих прийомів, способів, засобів наукового пізнання дійсності. Якщо предмет науки показує, що саме вивчає наука, то метод – як, яким чином це робиться.
В основі методології науки теорії держави і права лежить принцип об’єктивної істини, тобто розробка об’єктивно достовірного наукового знання. Вивчення держави і права будується з різноманітних філософських, світоглядних та ідеологічних позицій.
Серед конкретних методів теорії держави і права виділяють:
Метод порівняльного правознавства – співставлення державно-правових явищ різних суспільств (макропорівняння) або в рамках тільки одного суспільства (мікропорівння), виявлення загальних закономірностей і специфіки їх розвитку.
Метод історичного правознавства – державно-правові явища розглядаються в динаміці, з моменту їх виникнення і до теперішнього часу.
Метод аналізу та синтезу – процеси розкладу цілого на складові і возз’єднання цілого з частин, а також класифікація об’єктів дослідження.
Соціологічний метод – спостереження, анкетування, статистичний аналіз, збір і математична обробка вихідних даних, наприклад, в правоохоронній сфері; державно-правовий експеримент.
Формально-юридичний метод – дослідження і тлумачення нормативного матеріалу, текстів джерел права.
Питання №3
Основні причини виникнення первісних і сучасних держав. Теорії походження держави.
Держава і право виникли з переходом від безкласового первісного ладу до неоднорідного класового суспільства. Цей процес спричинила спільна дія багатьох факторів економічного, політичного, соціального тощо. До їх числа, зокрема, належать такі основні чинники:
Економічні: перехід від споживчого господарства до виробничого; три великих розподіли праці (виділення скотарства, відокремлення ремесла від землеробства, поява людей, які займалися лише обміном - купців); зростання продуктивності праці й поява надлишкового продукту; можливість експлуатації чужої праці; концентрація засобів праці та запасів товару в окремій сім'ї; внутрішньородова нерівність, виникнення приватної власності.
Політичні: неможливість існування в нових умовах родоплемінної організації; виникнення класів з протилежними інтересами; необхідність в органі, здатному забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму; потреба у сильній владі з відокремленим апаратом, що має можливість здійснювати примус.
Соціальні: ліквідація племінного та общинного колективізму, виникнення патріархальної сім'ї; виникнення соціальних протиріч між групами людей; ускладнення процесів соціального регулювання; упорядкування відносин між людьми; необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.
Психологічні: заміна єдиної свідомості свідомістю з почуттям вини; розподіл свідомості на права й обов'язки.
Культурні: необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами.
В питанні походження держав існує значна кількість як правило цілковито різних за суттю концепцій. Основні з них:
Теологічна теорія проповідує божественне походження держави (ідеолог – Фома Аквінський).
Патріархальна теорія – держава виникає з патріархальної сім’ї внаслідок її зростання: родина → сукупність родин → сукупність селищ (держава) з патріархом на місці монарха (ідеологи – Платон, Арістотель).
Теорія насильства – держава виникає внаслідок захоплення одних племен іншими. Для управління завойованими потрібен апарат примусу. Ним і є держава (ідеологи – Карл Євген Дюрінг, Карл Каутський, Людвіг Гумплович; прибічницею теорії була і Леся Українка).
Расова теорія, суть якої - розподіл людей на вищу і нижчу раси, з який перші є творцями цивілізації і покликані панувати в суспільстві і державі, другі не здатні ні тільки до створення, але навіть і до засвоєння сформованої цивілізації (ідеолог загальної расової теорії – Жозеф Артюр де Гобіно; згодом теорія взята на озброєння нацистами).
Економічна, вона ж історико-матеріалістична теорія - держава виникла як результат природного розвитку первісного суспільства. Це, насамперед, економічний розвиток, що, поряд із забезпеченням матеріальних умов виникнення держави i права, визначає соціальні зміни в суспільстві. Останні також являють собою важливі умови i причини виникнення держави i права (ідеологи – Льюіс Генрі Морган, Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, В.І. Ленін, І.Я. Франко).
Іригаційна, вона ж гідравлічна теорія – поява держави пояснюється необхідністю будівництва гігантських іригаційних споруд у східних аграрних областях. Ці роботи диктували також необхідність жорсткого, централізованого правління (ідеолог – Карл Віттфогель).
Спортивна теорія – теорія виводить генезис держави з поширення спорту. Система фізичного виховання у Спарті сприяла виникненню сильної армії, і в підсумку – держави (ідеолог – Хосе Ортега-і-Гассет).
Органічна теорія - суспільство і держава представлені як організм, і тому їх сутність можливо зрозуміти з побудови і функцій цього організму. Усе неясне в побудові і діяльності суспільства і держави може бути пояснено через аналогії з закономірностями анатомії і фізіології (ідеолог – Герберт Спенсер).
Теорія суспільного договору - передбачає виникнення держави в результаті договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів (ідеологи – Гуго Гроцій, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Джон Локк).