Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
document.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
390.14 Кб
Скачать

13.Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.

Велика хартія вольностей 1215 р. — перша неписана конституція Англії. Велика хартія вольностей вважається першим правовим документом, в якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і панування закону в житті суспільства.

Причини прийняття хартії:

  1. Король Англії Іоанн Безземельний зазнав поразки у військовій кампанії проти Франції, у наслідок чого заручився підтримкою Папи Римського Інокентія ІІІ і в 1213 визнав себе його васалом.

  2. Почалась війна проти короля.

  3. Іоанн Безземельний спершу не хотів іти на поступки, проте 15 червня 1215 р. підписав Велику Хартію Вольностей.

Хартія вміщувала 63 статті, що регулювали питання права власності, свободи та особистої недоторканності англійських баронів (інших осіб,) та охороняла їх від абсолютної королівської влади. З 63 статей Xapтії, 30 виражали інтереси баронів, 7 – pицapствa і фрігольдерської верхівки, 3 – городян.

Найважливіші постанови:

  1. За англіканською церквою закріплено всі давні права й вольності, а передусім вільний вибір єпископів.

  2. Податки король буде накладати за згодою ради королівства, тільки у 3 випадках король може сам наложити данину: для викупу себе з неволі; коли вводять первородного сина у лицарський стан; коли віддає заміж найстаршу доньку,

  3. Місто Лондон і всі менші міста та містечка отримують свої давні права.

  4. Вільної людини не можна ув'язнити або жодним іншим способом покарати без судового присуду.

  5. Усі права має охороняти колегія, складена з 25 баронів

14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування.

Аграрний переворот і розвиток ринкових відносин у сільському господарстві зумовили значні зміни в англійському суспільстві. Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Міста заполонили жебраки, величезні маси людей шукали роботи і, не знаходячи її, крали або старцювали. На початку XVII ст. в Лондоні налічувалося 50 тис. жебраків. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти старцювання. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і зобов'язували повертатися додому. Якщо затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Кого затримували втретє — страчували як злочинця. Король Едуард VI «покращив» ці закони. Той, хто не працював, віддавався в рабство тому, хто на нього доніс. Хазяїн мав право примушувати його до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували як державного злочинця. Англійські хроніки пишуть, що за роки правління Генріха VIII було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків. В історію ці закони увійшли під назвою «кривавого законодавства».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]