10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ).Сусп.

В давнину Англія називалась Британією точніше острови розтошовані на північ від сучасної Франції.

В Британії виникло багато невеликих кельських держав, де збереглись пережитки первіснообщинного ладу.

Проіснували кельські міні-держави недовго, наприкінці ІІ - до початку ІІІ ст. на Британію напали германські племена англів ,саксів і ютів. Знову ж таки германці утворили спочатку кілька десятків дрібних держав,що згодом об’єднались у більші. З кінця V ст. серед англосаксів почало поширюватися християнство.

Англосаксонські держави намагалися навколо себе обєднати інші. Переважно це робилося насильно. На початку VII ст. королю Кенту Етельбертові вдалось підпорядкувати собі інших правителів, але на початку VII ст.домінанта перейшла до короля Нортумбрії-Едвіна, потім до королів Мерсії. Наймогутніший серед них Яффа, іменував себе верховним королем англів і саксів.

Лише королю Уексексу Єкбертові вдалося реально обєднати всі англосаксонські держави, деякі з них він пертворив в адміністративні округи свого королівства, в інших утримались свої правителі, але підпорядковані Єкберові.

Суспільний лад

Населення англосаксонських держав

вільних рабів

родова знать напвіввільних

вільні общинники лети

дружинники

тани

11.Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).

Правителю Нормандії герцогу Вільгельмові не сподобались те, що на престол було обрано Гарольда. Вільгельм зібрав велике військо, заручився також підтримкою французького короля та Папи Римського і восени 1066р. висадився на територію Британії. Добре озброєне рицарська кіннота і піхота норманського герцога зустрілися біля міста Гастіни з меншим за чисельністю військом Гарольда. Військо англосаксонців було розбите, Гарольд загинув у битві. Захопивши Британію, Вільгельм змусив англосаксонську знать проголосити його королем Британії(яка з цього часу почала називатися Англією). Він приступив до масової конфіскації земель місцевої знаті збільшення кріпаків. Конфіскація маєтків. Міста було оголошено «яснами корони» Після норманського завоювання зявився феодальний лад у країні. Вільгельм був власником усіх земель у державі. Він надавав їх феодалам у володіння і лише на умовах служби королів.

Насамперед наділяв землями верхівку дворянства (баронів і духовенства) потім середнє і дрібне дворянство. Нижні прошарки англосаксонського рицарства зберегли своє володіння, але були зобов’язані підпорядковуватися баронам і королеві.

Вільні-ерли(родова знать) і керли(общинники), дружинники(несли військову службу, тани(військовий стан), Лети(напіввільне населення), раби, держ. Устрій: король(обирали на народних зборах з членів королівського роду, головнокомандувач, суддя,карбування монет, встановлення мит,), вітанагемот(король, члени його родини, архієпископи, єпископи, урядовці, безпосередні васали короля, обирали короля, компетенція не була точно визначена, королівський двір, поділ на графства, сотні, сільська община, міста(королівські, власницькі)

12.Зміцнення королівської влади у Англії в ХІ – ХІІ ст. Реформи Генріха ІІ. Після короткого царювання Людовика VІІІ,у Франції довгий час царював онук Філіпа ІІ,- Людовик ІХ Святий, організатор останніх хрестових походів на Схід. Людовик ІХ вступив на престол ще хлопчиком, коли йому було ще 11 років. Феодальна знать і незалежні князі, які зберігали ще чисто васальні відносини до корони, намагалися використовувати малолітство короля з метою нового роздроблення королівства. Проте мати Людовика ІХ, королева - регентша Бланка Кастильська, придушила заколот феодальної знаті. Ставши повнолітнім, Людовик ІХ зумів ще більше зміцнити королівську владу.

Король зумів у 1259г. укласти вигідний для Франції мир з Англією. Англійський король остаточно відмовлявся від втрачених раніше провінцій.

Але найголовніше в царювання Людовіка ІХ становили не територіальні приєднання, а адміністративно - судові та фінансові реформи:

1) Королівська рада, перетворився у центральну бюрократичну установу, розгалужену на ряд відомств.

2) Особливим установою стала інша частина королівської курії, яка відала розбором судових справ. - Парламент. 3) З курії виділилася особлива Рахункова палата, що відала збиранням і витратою податків та інших королівських доходів. 5)Король заборонив поєдинки у своєму домені,змушуючи феодалів звертатися до спірних випадках виключно до королівського суду. 6) Він значно обмежив право приватної війни, встановивши так звані 40 - денний термін між сваркою і початком війни. 7) Королівський суд був оголошений вищим апеляційний судом для всього королівства. 8)Він не скасував карбування та ходіння монет інших герцогів і графів, але змусив своїх васалів допускати в їх володіння королівську монету нарівні з місцевою.