7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої.

Причини виникнення абсолютизму: 1) До кінці15ст. майже вся Франція об’єдналась. 2) Запровадження капіталістичних відносин. 3) Феодальні пережитки гальмували розвиток капіталізму. 4) становий поділ суспільства з привілеями.  5) починається формуватися єдина французька нація. 6) на боротьбу проти гніту піднялось селянство.

Зміни суспільному ладі:

Духовенство(1/5 земель,платили десятину, за обряди,шлюб, похорони; зміцнення зв’язку з королем;звільнення від податків. Дворянство(3/5 землі, звільнено від податків, гідною для нього-військова служба, надання їм звання, мали привілеї (право на землю, титул, носіння певного одягу, зброї, призначення на посади) в період абсолютизмувтратили привілеї. Третій стан(всі вільні,люди нотаріуси, купці,торговці,фінансисти). Поява абсолютизму була об’єктивним наслідком формування капіталістичного укладу і розпаду феодолізму.

Посилився контроль корол.над містом. У селах корол.адмін.не існувало.,вільні селяни збирали на зборах-жителів парафії,обирали –синдики(ради). 1560-склик.генер.штати(фін.питання).Де не було штатів вводились провінційні збори предс.всіх станів.

Корол.суд(суд прево,суд больї, пар.парламент-найвищ.інстанція, в 1648-вел.рада юстиції.Діяли прокурори, адвокати. Спец.суди:конетабля, адміральський, торг.Збройні сили(постійна армія, флот, корол.призначав полковників, добро віл.набір, платня офіцерам і солдатам,утв.провінційну міліцію. Церка-держ., на посади призначав король. Духовенство щорічно платили вел.податки.

8. Державний устрій Франції в період станово-представницької монархії. Генеральні Штати. Паризький парламент. Виникнення прокуратури та адвокатури.

Королівська влада зміцніла протиріччя з Папою, генеральні штати (вищих король запрошував сам, а дрібніші обирали своїх представників, скликав король у випадку необхідності, кожна палата мала 1 голос, Великий березневий ордонанс) збори нотаблів, парламент9засідали вищі урядовці, 78 осіб, членів призначав король, поділявся на 3 палати:цивільні фінінсові та деякі кримінальні справи і палата скарг реєстрація актів) адвокати захищали приватних осіб, прокурори – державних

9.Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в сусп. Ладі та держ. Устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv.

Становлення абсолютизму мало прогресивне значення, оскільки королівська влада сприяла завершенню територіального обєднання країни, формуванню єдиної нації, її духовних цінностей, швидкому розвитку промисловості, торгівлі, раціоналізації системи адміністративного правління. Реформи Рішельє:

1)Діяв хитрістю і силою. 2)Здійснював політітику централізації. 3)Відновив посади інтендантів. 4)Нещадно розправився з супротивниками його програми. 5) усунув з центальних органах управління знать. 6)заборонив парламентам скеровувати королеві письмові проекти. 7) непокірних членів парламенту змусив продати свої посади. 8)завів постійну армію і флот,за рахунок збільшення податків. 9)наука, та культура –попала під контроль держави. 10) дбав про розвиток промисловості і торгівлі.  Реформи Людовіка XIV: 1)належить вислів : ”держава-це я” 2)завершилась централізацію і бюрократизацію д-ного апарату. 3)влада підпорядкована королем 4)Утвердились посади чотирьох основних міністрів. 5)заборонив демонстрації. 6)зросла роль поліції. 7)завершив підпорядкування церкви державі.

Устрій: Королівська рада:державна рада,депеш, фінансів, процесу, нові посади-генеральний контролер фінансів, королівські міністри,