21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.

На початку 16ст. у Німецькій імперії посилювалося економічне і політичне роздроблення. В імперії були значні соціально – економічні відмінності між різними її частинами , відсутність єдиного ринку , політично-господарського центру , єдиної грошової одиниці.  Водночас у кожній окремій державі що належала до складу імперії з 17ст.утвердились абсолютні монархії – князівський абсолютизм.Він був наслідком важливих подій у Німеччині: 1)реформації(антикатолицького руху , що охопив майже всі верстви населення);2)селянської війни 1524-1525р. та повстання міської бідноти ;3) Тридцятилітньої війни 1618-1648р. Відсутність єдності в країні та Тридцятилітня війна  призвели до серйозних територіально – політичнихзмін. Швейцарія , фактично відокремившись від імперії,формально отримала незалежність за Вестфальським миром 1648р.,яким завершилась війна . Цей мир також визнав незалежність Нідерландів ,які ще у 16ст. відокремились від імперії.

22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.).„Золота булла” 1356 р.

Саксонське зерцало – одне із 1-их збірників звичаєвого права законодавства 13 ст. Саксонське зерцало – приватна кодифікація (1220-1235 рр.) укладена саксонськими дворянами, суддею Ейкс фон Репкофом. Спочатку латинською потім німецькою мовою.

Джерела Саксонського зерцала: 1)звичаєве право півн. Земель Нім; 2)діючі правові норми місцевих правителів; 3)імператорське законодавство; 4)канонічне право. Швабське зерцало (1273- 1282) – імператорський збірник, невідомий автор. Джерела Ш. З: - Богарська і Алемандська правда; - капітулярії, римське кононічне право, Біблія; - звичаєве право півд. Земель. Переклад лат., чеською і франц. Мовою. Автор підтримував ищу духовну владу. У збірнику містяться норми земського і ленного права, закріплені права і привілеї феодалів. Золота булла 1356 - законодавчий акт Свящ. Рим.імперії, прийнятий імпер. рейхстагом в 1356 році "Золота булла" закріпила історично сформовану практику, при якій управління Німеччиною фактично зосереджувалося в руках семи курфюрстів.

"Золота булла" докладно регламентувала процедуру виборів імператора курфюрстами. При рівності голосів вирішальний голос належав архієпископу Майнцскому. Булла передбачала перетворення колегії курфюрстів в постійно діючий орган державного управління. Щорічно протягом одного місяця повинен був проходити з'їзд колегії для обговорення державних справ.

23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.

Кароліна - прийнята в 1532 р. і опублікована в 1533 р. Кримінально-судове укладення «Священної Римської імперії німецької нації". Отримала назву на честь імператора Карла V Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, Кароліна мала на меті впорядкувати кримінальне судочинство в місцевих судах. Дане Покладання є одним з найбільш повних кодексів кримінального законодавства XVI століття. Весь кодекс був побудований на презумпції вини, тобто обвинувачуваний сам повинен був доводити свою невинність. Виданий він був через три роки після закінчення селянської війни в Німеччині, відрізнявся суворістю, навіть жорстокістю мір покарання. Діяв до кінця XVIII століття. Кароліна "не містила чіткої системи і послідовного розмежування норм кримінального та кримінально-процесуального права. Кримінальне право в ній стоїть за обсягом на другому місці. Йому присвячено більше ста статей. На відміну від більш пізніх кодексів" Кароліна "не має систематичного розподілу на частини або глави, але деякі групи статей були об'єднані за подібністю змісту особливими підзаголовками. "Кароліна" лише перераховувала склади злочину, розташовуючи в більш-менш однорідні групи, але не класифікувала їх. Вона передбачала досить численне коло злочинів.