17.Сутність, загальні та особливі характеристики кризових явищ.

Кризові явища є об’єктом антикризового управління, оскільки на них здійснюється вплив за допомогою різних інструментів та методів, тому слід ретельно вивчати їхню природу. Від характеристик об’єкта залежить вибір суб’єктами управління інструментів впливу на них.

Криз ситуації призводять до:

• збитків за підсумками виробничої діяльності, зменшення обсягів реалізації, доходів або до інших втрат;

• можливого звільнення менеджерів та представників виборних органів управління;

• можливої заміни власника або втрати власності;

• посилення прояву конфліктів інтересів зацікавлених у діяльності в колективі (навіть до „громадянської” війни між окремими групами всередині організації);

• пошкодження майна або навіть руйнації виробничої системи;

• втрати позитивного іміджу та налагоджених зв’язків;

• моральних збитків та травм тощо.

Очікування негараздів – головна ознака сприйняття кризових явищ, хоча у кожному окремому випадку ці очікування залежать перш за все від оцінок, які здійснюються керівниками та власниками підприємств. Однак, не зважаючи на особливості функціонування підприємств, ознаки кризових явищ як найменше мають розглядатися з таких методичних позицій:

• симптоми;

• причини та фактори формування;

• масштаби впливу та рівні прояву;

• можливі наслідки впливу на системи та підсистеми об’єкту аналізу;

• рівень керованості кризовими явищами.

18.Типологія кризових явищ та причин їх виникнення.

Причини кризи – сукупність подій або явищ внаслідок яких формуються кризові явища різні за характером прояву та глибиною впливу на систему, що є об’єктом аналізу. Причини кризових явищ, як правило формуються на основі взаємодії об’єктивних та суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, які переважно негативно впливають на діяльність підприємства, завдають шкоди окремим його елементам або системі в цілому та при несвоєчасній реакції на ці чинники відповідними заходами – можуть призвести до загибелі системи, на яку вони впливають.

Кризові явища формуються під впливом різноманітних кризотвірних факторів.

У кризи певного типу існує певний перелік причин формування та розвитку. Причини кризи підприємства слід шукати не тільки в зовнішньому оточенні, а перед усім у середині підприємства. Наступним кроком у виявлені причин кризи певного типу є визначення співвідношення зовнішніх та внутрішніх кризоутворювальних факторів, механізму їх впливу на підприємстві, можливих та доступних підприємству заходів впливу на кризу,

З метою розгляду причин виникнення та розвитку кризи підприємства слід виокремлювати щонайменше три групи факторів:

1.Фактори, що сприяють виникненню кризових явищ (у макро-, мега- та мікро середовищах); 2.Фактори, що визивають кризові явища (різні за характером, масштабом та глибиною впливу на об’єкт дослідження);

3.Фактори, що сприяють розвитку (нарощування) кризових явищ: від, наприклад, кризової ситуації-до кризи певного типу.

20.Роль кризи зростання та кризи занепаду як рушіїв розвитку або занепаду системи

Кризи зростання пов’язані з неоднаковими темпами зростання елементів у системі (наприклад, ринки споживання швидше зростають за виробничі потужності, розробка нових технологій, продуктів або перенавчання персоналу за темпами повільніші за темпи укладання договорів тощо). Кризовий стан системи може сформувати кризи за рахунок використання невідповідних ситуації інструментів управління. Кризи зростання реєструються на основі констатації недосягнення встановлених параметрів розвитку. Кризи занепаду – це найбільш зрозумілі види кризових явищ, коли погіршуються показники діяльності підприємства в цілому та окремих його підсистем – виробництва, постачання, збуту тощо.