3.Жц конкурентної переваги та її роль у формуванні підприємства.

Життевий цикл конку­рентної переваги підприємства - часовий інтервал, протягом якого підприємство продуктивно використовує матеріальний (ре­сурс або сукупність ресурсів), або нематеріальний актив, що дає йому змогу ефективно конкурувати на ринку.

3 огляду на різноманітність джерел формування КПП — економічних, технологічних, структурних, управлінсь ких, людських, інформаційних тощо життєвий цикл кожної КПП має свій механізм формування, використання та підтримки.

Керівники організації мають опікуватися життєвими циклами КПП, втрата яких призводить до зниження

конкурентоспроможності підприємства, а згодом і до його ліквідації.

Втрата кожиної з КПП може відбуватися внаслідок:

- зниження факторних параметрів КПП (морального та фізичного старіння підприємства);

- технологічних змін у галузі;

- змін у попиті на продукцію, що містить або базується на певному КПП;

- змши цілей та стратегій організації або підприємств-конкурентів;

- послаблення внутрішньофірмової конкуренції;

- помилок в управлінні тощо.

Життєвий цикл КПП складається з таких стадій: зародження, прискорення зростання КПП,

уповільнення зростання КПП, зрілість, спад (втрата). Потрібно пам'ятати, щоо життєвий цикл КПП базується на життєвих циклах нововведень рзного типу.

4.Характеристика особливостей прояву основних фаз ЖЦ різних систем, в тому числі підприємств різних типів: МП, комерційних та безприбуткових підприємств, корпорацій, державних та приватних підприємств, організаційних об'єднань тощо.

Виникнення криз на різних стадіях розвитку організації наочно подано в концепції Грейнера. Відповідні фази розвитку компанії (піприємницька, колективістська, фаза «формалізації», фаза «деталізації», командна)

Кожній з п'яти фаз відповідає певний тип кризи: криза керівництва, криза автономії, криза контролю, криза бюрократичного апарату та криза синергії.

Характеристику зазначених п'яти основних фаз розвитку компанії наведено в табл.

ФАЗИ РОЗВИТКУ КОМПАІЇ (ЗА ГРЕЙНЕРОМ)

Останніми роками виокремлення чотирьох фаз розвитку організацій та відповідних видів криз — доволі поширений підхід.Різні автори, що досліжують проблеми розвитку організацій, іноді по

різному називають ці фази, однак їхні сутнісні характеристики не схожі. Узагальнені характеристики організації (підприємства) на різних фазах розвитку наведено в табл. 1.5)

Р озглядаючи ці характеристики, потрібно мати на увазі, що так само як не буває двох однакових підприємств та оточення, в якому вони функціонують, не буває і єдино можливих проявів наведених параметрів взаємодії.

5.Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на конфігурацію та тривалість жц підприємства.

Слід підкреслити, що здійснення будъ-яких управлінських дій необхідно починати з ретельного аналізу середовища функцінування підприємства. Підприємство на кожній стадії свого життєвого циклу зазнає відчутного впливу зовнішнього та внутрішнього середовшца, що позначаєгься на формуванні житгєвого циклу та на подальшому розвитку підприємства.

Внутрішнє середовище є джерелом життєвої сили організації, у ньому міститься потенціал, що дає змогу організації функціонувати та виживати на кожній стадії розвитку. Внутрішнє середовище може бути осередком проблем організації, а інколи й причиною її ліквідації, можливої в тому разі, коли це середовище : забезпечує належного функціонального рівня організації. Зовнішнє середовище — це джерело, яке дає організації потрібні ресурси для підтримання внутршнъого потенціалу на потрібному рівні. Організація перебуває у стані постійного обміну навколишнім середовищем, що забезпечує можливість виживання для неї. Ресурси зовнішього середовища доволі обмежені, і тому вони є об'єктом «полювання» багатьох інших організацій. Отже, що організація може не отримати потрібної кількості ресурсів або зовсім залишитнся без них. Такий розвиток подій може призвести до негативннх наслідків, одним з яких є ліквідвція.