41.Місце фінансової кризи підприємства у формуванні системної кризи, зв'язок з іншими локальними кризами.

Фінансова криза посідає особливе місце в ланцюжку кризових явищ будь-якого підприємства, це стан, з яким стикаються майже усі підприємства, які функціонують в ринковій економіці. Фінансова криза підприємства характеризується суттєвим погіршенням фінансових показників, загрозою його платоспромож­ності та подальшому існуванню як господарюючого суб'єкта. Локальна фінансова криза підприємства може стати джерелом активізації «ланцюжка» кризових явищ та за відсутністю відповідного антикризового управління призвести до системної кризи і, як наслідок, до банкрутства.

Фінансова криза займає особливе місце в системі кризових явищ. По-перше, вона може бути результатом кризи збуту, по-друге, саме фінансова криза може стати джерелом інших кризових явищ, таких як криза постачання, виробничо-технологічна, орга­нізаційна, системна та стратегічна кризи, тобто спричинити лан­цюжок кризових явищ. Особливе місце фінансової кризи поміж інших обумовлене також тією обставиною, що саме фінансові показники виступають індикатором схильності підприємства до банкрутства та використовуються в процедурі банкрутства.

42.Механізм появи феномену неплатоспроможності; "вузькі місця" у фінансовій системі підприємства, загальні та типові причини неплатоспроможності різних підприємств.

Неплатоспроможність – це здатність суб’єктів господ діяльності до виконання платіжних зобов’язань, строк сплати яких настав, через відсутність активів у ліквідній формі.

Підставою для висновку про неплатоспром може бути одна з наведених далі умов: 1) коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду нижчий від нормативного значення; 2) коеф забезпеченості власним оборотним капіталом на кінець звітного періоду нижчий від нормативного значення; 3) коеф відновлення платоспром менший від 1.

Загальні причини: 1) розриви в термінах поставок продукції та оплатою; 2) використання бартеру; 3) невикористання приміщень та інших активів; 4) наявність дебіторської заборгованості; 5) зниження конкур-ті продукції; 6) наявність (зростання) невиробничих витрат; 7) монополістичні тенденції.

Типові причини: 1) неефективне управління майном; 2) відсутність платіжного календаря; 3) включення в собівартість прод-ї витрат, які не пов’язані з виробництвом і реалізацією прод-ї; 4) «котловий» облік витрат

43.Види аналізу неплатоспроможності підприємства (зовнішній та внутрішній, "горизонтальний" та "вертикальний").

Метою зов­нішнього аналізу є визначення причин неплатоспроможності та вибір антикризових процедур. Мета внутрішнього аналізу поля­гає в запобіганні фінансовій кризі внаслідок отримання оперативної інформації про наявність відхилень у фінансових результатах діяльності та прийняття адекватних управлінських рішень

Ознака	Вид аналізу
	Зовнішній	Внутрішній
Користувачі	Власники, кредитори, держа­вні органи влади, податкова інспекція, аудитори, консал­тингові фірми, зовнішні (ар­бітражні) керуючі	Керівники, фінансисти,кон­сультанти, сенатори
Признаачення	Оцінка фінансово-економіч­ної діяльності для вибору антикризових заходів	Оцінка внутрішніх резервів поновлення платоспромо­жності
Інформац база	Щорічна звітність, квартальні бухгалтерські звіти, операти­вна звітність (за запитом)	Оперативна звітність (го­ловна книга, форми звітно­сті, журнали-ордери тощо)
Характер інформації	Загальнодоступна аналітична інформація	Деталізована аналітична ін­формація конфіденційного характеру
Методи аналізу	Традиційні: порівняльні, гру­пування, графічні, ЕММ, ФВА тощо	Традиційні та спеціальні методи аналізу та прогно­зування поновлення плато­спроможності
Ступінь уніфі­кації методик	Високий	Індивід розробки
Часовий аспект аналізу	Ретроспективний та перспективний	Оператвиний

«Горизонтальний» аналіз полягає в побудові аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники балансу доповнюються відносними темпами зростання (зниження). «Вертикальний» аналіз побудовано на розрахунках питомої ваги складових узагальнюючих показників звітності і наприклад, оборотних активів, власного капіталу тощо

44.Нормативна система критеріїв для оцінки неплатоспроможності: методи розрахунків відповідних показників.

Показник	Розрахункова формула	Критерій оцінки
1. Коефіцієнт поточної ліквідно­сті	Оборотні активи (р. 260) поточні зобов'язання (р. 620)	Кп..л крит = 1; Кп..л норм = 2; Кп..л = 1-1,5 (п-мство виконує зобов’язання)
2. Коефіцієнт забез­печеності власним оборотним капіта­лом	Власний оборотний капітал (р. 260 - р. 620) Оборотні активи (р. 260)	Кв.о.к. крит < 0,1; Кв.о.к. норм = 0,6-0,8
3. Коефіцієнт відно­влення платоспро­можності	Кп.л.1 + 6/Т(Кп.л.1 - Кп.л.0) Кп.л.норм Т – звітн період, міс.; 6-період поновлення платоспром, міс.; Кп.л.1, Кп.л.0 – відпов фактичні коефіцієнти на кін та поч. звітн періоду	Кв.п > 1 – реальна можливість поновлення платоспром; Кв.п < 1- відсутня можливість поновлення платоспром