111.Формування стратегічної антикризової програми та забезпечення її виконання.

Підприємство для подолання кризи може розробляти комплексну антикризову програму або програму реструктуризації, що дозволяє об’єднати різнопланові заходи. Наявність програми дозволяє більш ґрунтовно організувати роботу з антикризової д-сті обо по реструктуризації, як на п-стві в цілому, так і в окремих підсистемах, забезпечити послідовність та системність цьому процесові. В основі цієї програми має лежати “стратегічний набір” комплексної стратегії “реструктуризація п-ства”або антикризова стратегія. Існують різні антикризові стратегії. Найважливіші з них: стратегія попередження кризи(превентивна стратегія), стратегія очікування (стартегія пасивної оборони), стратегія протидії кризовим явищам, спрямована на уповільнення її процесів, стратегія стабілізації ситуації на п-стві, що знаходиться в кризі, стратегія розумного ризику на стратегічний період, стратегія послідовного виходу з кризи, стратегія створення умов для усунення наслідків кризи .

112. Плани санації та реструктуризації, як антикризові плани.

Фінансове оздоровлення може існувати у формі фінансової санації. У відповід. до чинного законодавства санацію слід трактувати як систему заходів, що здійснюються під час провадження справи про банкрутство з метою запобігіння визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямовану на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації п-ства, боргів та капіталу і зміну орг-правової та виробничої стр-ри боржника.План ації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника, яка вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства. Згідно закону у плані санації можуть передбачатися наступні заходи щодо відновлення платоспроможності: -реструк туризація п-ства; -перепрофілювання вир-ва; -закриття нерентабельних вир-в; -відстрочка платежів; -ліквідація дебіт. Заборг; -продаж частини майна боржника; -одержання кредиту на виплату вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації; -інші способи відновлення платоспроможності боржника.

План (программа)реструктуризаії – документ, який відбиває органічний звязок робіт відповідних виконавців з досягнення цілей у межах обраної стратегії, та має такі властивості:

1. Всебічний характер охоплення проблеми реструктуризації.

2. Наскрізний хар-р системи робробки та виконання ЦП”реструктуризація”

3. Варіантність робробки програми з виокремленням необхідних етапів проведення робіт.

4. Безперервність робіт щодо здійснення заходів ЦП”реструктуризація підприємства”

5. Адресність заходів програми.

Унікальність, неповторність змісту, якісних та кількісних харак.

114.Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства.

У світі існують дві правові доктрини інституту банкрутства, які засновані на принципах неоплатності та неплатоспроможності. Законом України “Про віднов. платоспромож. боржника або визнання його банкрутом” будується за принципом неплатоспроможності. Розріз абсолют. і відносну неплатоспромож. Закон України визначає неплатоспроможність як неспроможність СПД виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по з/п, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків та зборів не інакше як через відновлення платоспромож. Критерій абсолютної неплатоспромож., розмір безспірних вимог – не менше 300 мінімальних розмірів з/п та строк прострочення розрахунків три місяці з встановленого дня їх погашення. Банкрутство – це визначена господ. судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Обєктивними причинами реального банкрутства, що знаходить вираз у фінансовому стані боржника: інфляційні процеси, зростання процентних ставок за кредити, збитки внаслідок зміни постачальників сировини і матеріалів, завищення або зниження фінансової вартості активів, що не сприяє визначенню реальної кредитоспромож. п-ства.

113.Організаційне забезпечення виконання антикризових заходів: методи обґрунтування та вибору організаційної форми підсистеми антикризового управління (ПАУ), типові підходи щодо діяльності ПАУ на різних стадіях розвитку кризових явищ на підприємстві.

ПАУ- це сформульована на постійній чи тимчасовій основі підсистема управління п-ством, призначена для цільового планування, організ., та інституаліз дій та ресурсів, мотивації ефективної антикриз. д-сті та контролю, необхідної для превентивної, кризової та посткризової д-сті, спрямованої на захист (мінімізацію) впливу кризових явищ та пов’язаних з цим втрат. ПАУ має коригувати свою д-сть в залежності від стадій розвитку кризи, тобто значимість окремих ф-цій змінює своє значення.

На передкризовій стадії ПАУ має працюватим переважно як науково-дослідна організація і виконувати: визначення концепції антикриз. упарвлін. п-ством, визначати наявні та потенційні кризові зони і д-сті, розробляти стратегії, поточні та стратегічні плани, здійснює керівництво проектами спрямованими на запобігання кризових явищ, розробляє поліси страхового покриття, формує зв’язки з зовнішніми спеціалістами-консультантами, формує інформ. базу, яка включає методичну та практичну складову із подолання кризових явищ.

В умовах кризи ПАУ функціон. як “штаб надзвичайних ситуацій”. На цій стадії вона здійснює: аналіз причин, ідентифік. типу та глибини кризи, введення в дію резервних антикриз. планів, перехід на кризову систему прийняття рішень, забезпеч. ф-ння п-ства, аналіз поля сил і проведення роботи щодо запобігання наслідків.

На стадії стабілізації д-сті та виведення п-ства з кризи ПАУ: коригує концепцію ауп, визнач. керовані та некеровані кризоутвор. фактори, розробляє нові стратегії, плнаи, здійсн. керівництво проектами спрямованими на ліквідацію наслідків кризи та розвиток п-ства у нових умовах, розроб. і коригує внутр.нормат. документи, які регулюють антикриз. д-сть п-ства.\