95.Розподіл багаторівневої організаційної системи: створення юридично незалежних автономних організаційних формувань, дочірніх та залежних товариств, представництв та філій.

Як правило, підприємства відкривають філії та представництва з метою розширення ринків збуту товарів та надання послуг, економії на транспортних витратах, наближення до можливих джерел сировини та палива, а також до потенційних споживачів продукції, робіт, послуг тощо. Тобто, відкриваючи філії та представництва, підприємства розширюють свою діяльність територіально та розвиваються економічно. Бажання підприємств розширювати свою діяльність свідчить про економічне піднесення і має всіляко підтримуватися з боку держави.

Великий інтерес викликає законодавче регулювання правового статусу, процесів створення та функціонування філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємницьких юридичних осіб.

Філією є структурно відокремлена частина юридичної особи, що знаходиться поза межами розташування керівного органу юридичної особи та виконує таку ж діяльність (виробничу, наукову тощо), що й юридична особа в цілому. Філія має своє керівництво, яке підпорядковане керівному органу юридичної особи, і діє на підставі доручення, що отримується від відповідного керівного органу юридичної особи.

Філії являють собою відокремлені підрозділи юридичної особи, що виступають від імені цієї юридичної особи за дорученням, яке видається їх керівникам. Тому вони не є і органами юридичної особи, хоча безпосередньо беруть участь у здійсненні її правоздатності. Угоди, що укладаються філіями, утворюють права та обов’язки безпосередньо для юридичної особи. В цьому полягає їх основна відмінність від дочірніх підприємств, які утворюються як юридичні особи іншим підприємством шляхом передачі їм частки свого майна.

Представництво – структурно відокремлена частина юридичної особи. Представництво діє за межами знаходження юридичної особи від її імені. Діяльність представництва обмежується виключно представницькими функціями (укладання угод, здавання-приймання продукції тощо).

За економічним змістом “дочірнє підприємство” – це підприємство, створене як юридична особа іншим підприємством (установою) шляхом передачі йому частини свого майна в повне господарське відання. Засновник дочірнього підприємства затверджує статут підприємства, призначає його керівника і здійснює стосовно дочірнього підприємства інші права власника, передбачені законодавчими актами про підприємство та про власність.

На підставі цього визначення, мова йде про підприємство – юридичну особу, а, отже, основні економічно-правові ознаки і формально-юридичні реквізити цього суб’єкта є аналогічні як і для підприємств. Визначення “дочірнє” виключає лише повний статус самостійного товаровиробника, оскільки материнське підприємство як власник не тільки створює та реєструє своє дочірнє підприємство як юридичну особу, але й визначає шляхом затвердження статуту його цілі, предмет діяльності та межі статутної правоздатності. Однак материнське підприємство, якщо інше не передбачене статутом, не має права втручатися безпосередньо в господарську діяльність свого дочірнього підприємства.