92.Роль організаційної кризи у формуванні системної та стратегічної криз підприємства

Організаційна криза – результат навмисного чи випадкового порушення законів розвитку організації. Організаційна криза виступає як спосіб розв’язання суперечностей в організації, причому стиль розв’язання протиріч залежить від ступені підготовленості керівників та персоналу до свідомого використання законів розвитку організації.

Кризові явища, які виникають в одній з підсистем організації, можуть спричинити виникнення кризових явищ в інших підсистемах, а у своїй сукупності – виникнення системної або навіть стратегічної кризи. Так, організаційна криза може виникнути внаслідок дії інших видів локальних криз(кризи збуту, постачання, персоналу, виробничо-технологічної та фінансової криз). А кризові ситуації, викликані недоліками в організаційній діяльності підприємства(у тому числі недоліками системи управління загалом та ОСУ зокрема), можуть, у свою чергу, спричинити кризові явища в інших підсистемах.

Сиситемна криза може бути виявлена за умов, коли в організації перестає спостерігатися прояв системних ефектів, тобто ефектів системної цілісності. Як правило, системна криза є наслідком організаційної кризи, що формується в окремих ланках та підсистемах підприємства і призводить до розбалансування організації як системи. Своєчасний вплив на організаційну кризу може призупинити розвиток кризових явищ і запобігти формуванню системної кризи.

Стратегічна криза свідчить про невідповідність організації вимогам передусім зовнішнього середовища.

Формування системної та стратегічної криз в організації, наслідками яких можуть бути банкрутство та ліквідація її, як суб’єктами господарювання, треба розглядати як послідовний процес нарощування кризових явищ – від технологічного збою, через кризові ситуації; окремі вмди криз – до системної, стратегічної кризи

93.Сутність, основні принципи та технологія впровадження організаційно-управлінської реструктуризації(оурп).

Одним із напрямків подолання організаційної кризи на підприємстві є проведення організаційно-управлінської реструктуризації, як організаційного оформлення продуктової, фінансової, виробничої реструктуризації, диверсифікації джерел постачання, що пов’язане зі змінами у структурі власності, у партнерських стосунках, обслуговуванням нових ринків тощо.

Метою організаційно-управлінської реструктуризації під-ва є приведення структури компанії, системи управління нею у відповідність із зовнішніми та внутрішніми умовами функціонування, що змінилися, для покращення внутрішньої та зовнішньої взаємодії між елементами її системи, з метою сприяння ефективному досягненню обраних цілей та виконання стратегій.

ОУРП обіймає складний комплекс структурних перетворень на підприємстві та стосується змін у масштабах, кількості, співвідношенні окремих елементів виробничо-управлінської системи, тобто пов’язана зі свідомим пристосуванням старої системи до нових вимог або створенням нової системи.

Не можна уявити собі жодного підприємства, яке б протягом свого існування не змінювала своїх структурних характеристик. ОУРП передбачає проведення реорганізації, яка тісно пов’язана з трансформацією під-ва. При цьому, трансформація, як правило, передує ОУРП, а реорганізація є частиною цих двох процесів.

ОУРП знаходить вираз у створенні вертикальних, горизонтальних інтеграційних зв’язків, їх ліквідації всередині та поза межами під-ва, змінах в організаційних структурах управління, створенні нових підрозділів, підсистем, ланок або ліквідації наявних тощо. Неабияке значення для ОУРП мають механізми функціонування ринково-орієнтованих під-в, які в свою чергу потребують доволі значних реорганізаційних процедур у процесі управління під-вом.

Таким чином, ОУРП може розглядатися у таких аспектах:

• Вдосконалення системи управління під-вом з погляду її структури, функцій окремих елементів, їх поділу відповідно до нових завдань як реакція на трансформацію організаційно-правової форми під-ва

• Зміна системи управління, викликана процесами кооперування та інтеграції з постачальниками, організаціями, що працюють у сфері розподілу товарів або з підприємствами, що випускають аналогічну продукцію

• Структурні зміни в організаційно-управлінській сфері на основі розподілу, дезінтеграції організації, при створенні на базі існуючого під-ва декількох.

Трансформація – процес організаційно-економічних перетворень під-ва, за яких змінюється склад юридичних осіб, що беруть участь у пертвореннях, здійснюється реструктуризація організаційно-економічного механізму їх функціонування, включаючи систему управління в цілому та ОСУ зокрема.

Реорганізація – перетворення, перебудова організаційної структури та управління під-вом, фірмою, компанією, спрямовані на збереження основних засобів, виробничого потенціалу під-ва.

ОУРП на сучасному етапі викликає необхідність не тільки освоєння організаційного аналізу та проектування, а й реінжинірингу, для створення ринково орієнтованих організаційних структур управління під-вом. Реінжиніринг бізнес-процесів – метод переоцінювання стану компанії, перебудови її діяльності з метою підвищення рівня керованості та оперативності у роботі, різкого зниження витрат на вир-во та управління, покращення якості продукції тощо