3. Мовні засоби автоматизованого банку даних.
Мовнi засоби СУБД необхiднi для описування даних, органiзацiї спiлкування та виконання процедур пошуку й рiзних перетворень з даними.
Класифiкацiю мовних засобiв АБД, показану на рис. 1.2, розроблено американським комiтетом КОДАСIЛ з проектування i створення БД.
Рис.1.2. Схема класифiкацiї мовних засобiв АБД
Вона має загальний характер i орiєнтована на рiзнi СУБД. Однак не кожна СУБД, яка зараз використовується на практицi й поширена на ринку програмних продуктiв, має весь набiр зазначених мовних засобiв. Мова опису даних (МОД) призначена для описання даних на рiзних рiвнях абстракцiї: зовнiшньому, логiчному i внутрiшньому. Мова опису даних на зовнiшньому рiвнi використовується для описування потреб користувачiв і прикладних програм та створення iнфологiчної моделi БД. Ця мова не має нiчого спiльного з мовами програмування. Мова манiпулювання даними (ММД) використовується для обробки даних, їх перетворень i написання програми. ММД може бути базовою чи автономною. Базова мова –– це одна з традицiйних мов програмування (БЕЙСIК, SI, ФОРТРАН та ін.). У сучасних СУБД для спрощення процедур пошуку даних у БД передбачено мову запитiв. Найпоширенішими мовами запитiв є SQL і QBE. Мова запитiв SQL (Structured English Query Language –– структуpована мова запитiв). Мова запитiв QBE (Query By Example) –– це реалiзацiя запитiв за зразком у виглядi таблиць.
4. Функції скбд та їх характеристика .
Усi функцiї СУБД можна об’єднати в такi групи:
1. Управлiння даними. Задачами управлiння даних є пiдготовка даних I їх контроль, занесення даних до бази, структуризацiя даних, забезпечення цiлісностi, секретності даних.
2. Доступ до даних. Пошук I селекцiя даних, перетворення даних у форму, зручну для подальшого використання.
3. Органiзацiя I ведення зв’язку з користувачем. Ведення дiалогу, видача дiагностичних повiдомлень про помилки в роботi з бд I т. Д.
5. Покоління скбд.
Прийнято виділяти три покоління СУБД: I. Мережеві і ієрархічні системи БД, широко поширені в 70-і роки, отримали назву - системи БД першого покоління Це були перші системи, що пропонували розвинену функціональність СУБД в рамках єдиної системи з мовами визначення і маніпулювання даними для набору записів. II. У 80-і роки системи першого поколшня були істотно потіснені сучасним сімейством реляційних СУБД, званих системами БД другого покоління. Типові представники багатокористувальницьких професійних систем другого покоління - DB2, INGRES, ORACLE, Informix і ін. III. Термін «системи наступного (або третього) покоління» увійшов до житгя після публікащї групою відомих фахівщв в області БД «Маніфесту систем баз даних третього покоління». В цілому можна сказати, що СУБД наступного покоління - це прямі спадкоємці реляційних систем. У число вимог до СУБД третього покоління входять повнота системи типів, підтримуваних в СУБД; підтримка ієрархії і спадкоємства типів; можливість управління складними об'єктами і так далі.
Характеристика етапів проектування бази даних.
Проектування баз даних –– це iтерацiйний, багатоетапний процес прийняття обгрунтованих рiшень у процесi аналiзу iнформацiйної моделi предметної областi, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачiв, синтезу логiчних і фiзичних структур даних, аналiзу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобiв. До основних етапів проектування БД належать: зовнiшній, iнфологiчний, логiчний (даталогiчний), внутрiшній. При проектуванні БД на зовнiшньому рiвнi необхiдно вивчити функцiонування об’єкта управлiння, для якого проектується БД, усю первинну та вихiдну документацiю з точки зору визначення того, якi саме данi необхiдно зберiгати в базi даних. Зовнiшнiй рiвень є, як правило, словесним описом вхiдних і вихiдних повiдомлень, а також даних, якi доцiльно зберiгати в БД. для усунення цих аномалiй і протирiч зовнiшнього опису даних виконується iнфологiчне проектування. Iнфологiчна модель є засобом структуризацiї предметної областi й розумiння концепцiї семантики даних. Iнфологiчну модель можна розглядати в основному як засiб документування та структурованої форми подання iнформацiйних потреб, що забезпечує несуперечливе спiлкування користувачiв і розробникiв системи. Iнфологiчний рiвень являє собою iнформацiйно-логiчну модель (IЛМ) предметної областi, в якiй виключено надлишковiсть даних i вiдображено iнформацiйнi особливостi об’єкта управлiння без урахування особливостей i специфiки конкретної СУБД. Логiчний (концептуальний) рiвень побудований з урахуванням специфiки i особливостей конкретної СУБД. Цей рiвень подання даних орiєнтований бiльше на комп’ютерну обробку i на програмiстiв, якi займаються її розробкою. На цьому рiвнi формується концептуальна модель даних, тобто спецiальним способом структурована модель ПО, яка вiдповiдає особливостям i обмеженням вибраної СУБД. Внутрiшнiй рiвень пов’язаний з фiзичним розмiщенням даних у пам’ятi ЕОМ. На цьому рiвнi формується фiзична модель БД, яка вмiщує структури зберiгання даних у пам’ятi ЕОМ, включаючи опис форматiв записiв, порядок їх логiчного або фiзичного впорядкування, розмiщення за типами пристроїв, а також характеристики i шляхи доступу до даних.