- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків
- •3. Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •4. Функції скбд та їх характеристика .
- •1. Управлiння даними. Задачами управлiння даних є пiдготовка даних I їх контроль, занесення даних до бази, структуризацiя даних, забезпечення цiлісностi, секретності даних.
- •2. Доступ до даних. Пошук I селекцiя даних, перетворення даних у форму, зручну для подальшого використання.
- •3. Органiзацiя I ведення зв’язку з користувачем. Ведення дiалогу, видача дiагностичних повiдомлень про помилки в роботi з бд I т. Д.
- •5. Покоління скбд.
- •Характеристика етапів проектування бази даних.
- •Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характеристика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •Складові інфологічної моделі та їх характеристика.
- •Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки інфологічної моделі.
- •14. Інформаційні запити та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бд.
- •15. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •16. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •17. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •18. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •19. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •20. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •23. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •Критерії вибору субд.
- •26. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •Відображення на мережеву модель бд.
- •Відображення на реляційну модель бд
- •Особливості та характеристика субд Access.
- •Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •32. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •34.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •35. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •36. Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •37. Характеристика та призначення case-засобу AllFusion eRwin Data Modeler.
- •38. Характеристика типів зв’язків в AllFusion eRwin Data Modeler.
- •39. Технологія та особливості логічного проектування бд в середовищі AllFusion eRwin Data Modeler.
- •40. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •41. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •42. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •43. Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •47. Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •52. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •53. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
26. Відображення на ієрархічну модель бд.
Вiдображення на iєрархiчну модель виконується в два етапи.
1. Загальне вiдображення на iєрархiчну модель без урахування обмежень iєрархiчної СУБД.
2. Модифiкацiя моделi з урахуванням обмежень, якi накладає вибрана iєрархiчна СУБД.
Роботи першого етапу виконують згiдно з основними правилами побудови iєрархiчних моделей. Розглянемо цi правила.
Iєрархiчнi моделi, збудовані на основi принципу пiдпорядкованостi мiж iнформацiйними об’єктами, являють собою деревоподiбну структуру, яка складається з вузлiв (сегментiв) i дуг (гiлок). Кожний вузол — це сукупнiсть логiчно взаємозв’язаних атрибутiв, що описують якусь сутнiсть ПО, неорiєнтованi дуги вказують на iнформацiйнi зв’язки мiж ними.
При вiдображеннi iнфологiчної моделi на iєрархiчну iнформацiйнi об’єкти потрібно трансформувати в сегменти, а структурнi зв’язки –– в неорiєнтованi дуги.
Другий варiант: якщо сегменти неможливо об’єднати через семантичну рiзнорiдність, то кожний iз цих об’єктiв оголошують коренем рiзних фiзичних баз даних, тобто будують кiлька деревоподiбних структур.
Другий етап вiдображення полягає в модифiкацiї отриманої моделi з урахуванням обмежень вибраної iєрархiчної СУБД.
Відображення на мережеву модель бд.
Сiткова модель БД –– це орiєнтований граф з поiменованими дугами i вершинами. Вiдображення iнфологiчної моделi на сiткову є складним процесом, який має ряд альтернативних рiшень. При вiдображеннi iнфологiчної моделi на сiткову iнформацiйним об’єктам ставлять у вiдповiднiсть записи. Кожний запис вміщує деяку множину атрибутiв. Розрiзняють такi поняття, як «тип запису» i «екземпляр запису». Тип запису –– це абстрактнi характеристики, а «екземпляр запису» — їх конкретнi значення. Усерединi запису можуть видiлятись агрегати. Агрегат — це поiменована сукупнiсть логiчно взаємозв’язаних атрибутiв усерединi типу запису: ними можуть бути вектори, групи i повторюючi групи. запис –– це агрегат, який не входить до складу iнших агрегатiв i є основною одиницею обробки БД (записи запам’ятовуються, вилучаються, поповнюються). Поняття запису в сiткових моделях традицiйне. Вiдображення iнфологiчної моделi на сiткову починається з аналiзу структурних зв’язкiв iнфологiчної моделi.
Перетворення 1. У сітковій моделі можна залишати лише зв’язки типу ВП, а зв’язки ПВ і ВПВ повинні бути перетворені. Це можливо об’єднанням об’єктів в один. При об’єданні власника і підпорядкованого об’єкта створюється новий тип запису, в якому підпорядкований об’єкт виступає як агрегат типу запису-власника. Отже, зв’язок ПВ ліквідується, а зв’язок ВПВ перетворюється на ВП. Це перетворення через злиття двох об’єктів в один можливе тоді, коли підпорядкований об’єкт не бере участі в інших наборах.
Перетворення 2. Згідно з правилами побудови сіткових моделей кожний набір не може мати більш як одного власника в одному й тому самому наборі. Тому наступним кроком відображення є усунення багатозначного володіння. Усі зв’язки типу «багато до багатьох» (Б:Б) не можуть бути реалізовані в явному вигляді. Їх моделюють так, як показано на рис. 3.8.
Рис. 3.8.
Реалізація зв’язку Б:Б двома зв’язками
1:Б
У наборi даних ОПЕРАЦIЯ тип запису верстат виступає власником, а ДЕТАЛЬ –– членом набору, а в наборi МАРШРУТ, навпаки, верстат — член, а деталь –– власник набору.
Перетворення 3. Більшість сіткових СУБД не підтримують циклів. Тому необхідно проаналізувати інфологічну модель на присутність у ній циклів і усунити їх, увівши адресні посилання (вказівки).
Наприклад, зображений на рис. 3.9 фрагмент структури вміщує цикл, який буде усунено введенням до типу запису С адресного посилання на тип запису А.
Рис. 3.9. Усунення циклу за допомогою адресних посилань