Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_po_sotsiologii.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
81.55 Кб
Скачать

17. Основні категорії та поняття соціологічної науки

Кожна наука маэ свій власний поняттєвий апарат, який використовую в дослідницькій діяльності тобто поняття які використовуються лише в одній галузі. Ці поняття може зрозуміти лише спеціаліст однієї чи іншої галузі. Лише той хто залучився до соціологіі може зрозуміти про що йдеться мова почув такі слова, як «соціалізація», «роль», «соціальне», «соціальна страта». Використовувані наукою поняття складають категоріальний апарат. Категоріі- це найважливіші для науки поняття. Оволодіння категоріями дуже важливе для підготовки соціологів. Категоріі соціологіі вводились и поширювались мірою розвитку соціологіі. На 1920 рік в категоріальний апарат соціологіі включалися такі терміни Як «суспільство, соціальна група,соціальна інституція, соціальний процес, соціальні відносини, соціальна взаємодія, суспільний поділ праці и т.д». Катер апарат змінюється під впливом нових данних,необхідності пояснити виявленні зв’язки та відносини. Наприклад поняття «соціальна роль» введене Ральфом Лінтом було взяте на озброєння соціологією. Воно по перше використ у зв’язку с поняттям «соціального статусу», а з іншої сторони поняття «соціальна роль» конкретизувалося і на його фоні виникли нові поняття «рольвий конфлікт», «рольова невизначеність», «рольова напруженість» Наукові поняття слід використовувати лише в одному змісті та обсязі. Але для соціологів це викликає труднощі тому що соціологія, так як порівняно с природничими науками соціологія використ понятт, які ми використувоємо у повсякденному житті!(група, роль)

26. Поняття наукового та повсякденного знання

Повсякденне знання — формується у процесі повсякденного життя людей, їхньої практичної діяльності. Повсякденне знання характеризується емоційністю й часто-густо суперечливістю. Воно не відокремлене від оцінки та ставлення людей до об’єкта знання. На відміну від спеціалізованого знання, знання повсякденне не вимагає для його здобуття оволодіння спеціальними пізнавальними засобами, які використовують у процесі навчання. Наукове знання — вірогідне, “неупереджене” знання, яке досягається за допомогою специфічних способів, засобів, які забезпечують нейтралізацію суб’єктивності та упередженості. Сукупність цих засобів і критерії науковості змінюються в результаті еволюції науки та суспільства.Ознаки наукового знання:Воно є системне,повторюване,перевіюване і має загальну значимість

21.Особливості діяльнісного підходу у соціології.

Специфіка соціологічного аналізу визначається так званим діяльнісним підходом. Сутність якого полягає у наступному. Оскільки саме діяльність людей створює всі феномені соціального, суспільство в цілому та його окремі структури, оскільки саме в діяльності, міжособистісній взаємодії проявляються закономірності суспільного розвитку, виявляючи їх, соціологи завжди звертаються до аналізу діяльності тих чи інших соціальних груп та особистості. При цьому вони досліджують внутрішні та зовнішні детермінанти цієї діяльності, тобто суб’єктивні та об’єктивні фактори, що її зумовлюють. Серед внутрішніх детермінантів людської діяльності аналізуються такі, як потреби, інтереси, ціннісні орієнтації,цінності,установки, життєві позиції . Серед зовнішніх детермінантів діяльності людей соціологи досліджують вплив на неї соціальних інститутів (сімї, держави,права,релігії,освіти), санкції яких можуть як спонукати людину (чи соціальну групу) до певної діяльності, так і перешкоджати їй. Звертаючись до аналізу діяльності, соціологи вивчають її масштаби, форми та різновиди, цілі, спрямованість, результативність. Не випадково в сучасній вітчизняній соціології все більшого поширення набуває діяльнісно -структурна теорія (О. Куценко), згідно з якою суспільство розглядається як результат спорідненого впливу факторів людської дії та структур.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]