5.Головні персоналії соціологічної думки

О Конт один із заснов позитивізму у соц. проводив аналогію між розвитком природи та розвитком суспільства. Його вважають засновником еволюціно-органістичної теорії. Соц вчення за Контом скаладається із вчень про соц. статику та соц. Динаміку. Перша описує з-ни існування сус-тва, друга – з-ни прогресу сус-тва. Говорив, що знання суспільства у своєму розвитку проходить 3 стадії-теологічну, метафізичну та позитивну. Методами соц.анлізу Конт назвав такі, як спостереження експеримент, порівняння та іст метод. За його ієрархією наук, соц. посідає переш місце. Конт визначив соц, як науку, яка узагал знання, здобуті ін.науками. Конт виклав свої погляди у 6томному «Курсі позитивної філософії» і 4томній праці «Система позит політ». Г Спенсер є засновником органічного напрямку в соц. порівнював сус-тво із організмом. Центр поняттям у його вченні-еволюція. Соц еволюцію він визначав як прогресивний розвиток сус-тва. Важливу роль у процесі соціал еволюції відігравали процеси інтеграції(об*єднання індивідів у групи, кожна з яких виконує певні фу-ї) та диференціації(ускладнення будови). Говорив, що усі частини мають прац на благо цілого, якщо цього не буде- сус-тво знищиться. Його головні праці «Основи соц» та «Соц, як предмет вивчення».КМаркс розробив теорію класів и класової боротьби, теорію сусп – економічних формацій та теорію капіталізму. вбачав сус-тво, як систему зв*язків та відносин між індивідами, як результат праці. Термін формація–ступінь розвитку сус-тва. В основі структури сусп-економ формації лежить спосіб виробн (економіка). Потім – право, політика, релігія, наука. формації у сус-тві змінюються послідовно, шляхом революції, яка виникає, як результат збільшення протиріч між вироб та продуктивними силами. Основні праці: «Нім ідеологія», «Маніфест комун партії» Е Дюркгейм – засновник франц соц.школи. соціологічного реалізму та функціоналізму.соціології релігії. основу соц життя складають соц факти, які не зводяться ні до економічних, ні до психол, ні до фізичних факторів дійсності і мають ряд самост характеристик. Їх ознаки - об'єктивне існування і здатність чинити на індивіда тиск.роботи «Самогубство» і «Елементи соціології». Макс Вебер засновник розуміючої фі-ї і теорії соціал дії. Соціол концепція Веб належ до гуманістичної соц. Її предметом є соціал взаємодія. Аналіз соціал взаємодії на думку Вебера, потребує розуміння. Саме тому, його соціологію наз розуміючою. Створив концепцію ідеальних типів., які визначали сутність оптимальних суспільних станів,найбільш корисних для людини. створив типологію дій: Цілераціональні дії притаманні людині, яка чітко уявляє собі мету дії та засоби її досягнення, а також враховує оцінку інших людей на свої дії. Традиційні-здійснються індивідами по звичці. Афективні засновані на певному емоційному стані дійової особи (любов, гнів, страх, пристрасть і т.д.)Цінніснораціональні дії здійснюються індивідом, завдяки його свідомій вірі у етичну, естетичну або релігійну цінність певної поведінки.Також велике місце у соц. Вебера посідає проблема цінностей.Головні праці»Об8єктивність», «Пртестантська етика і дух капіталізму».Георг Зіммель – автор концепції формальної соц. Об*єктом соц. є асоціація(соціал взаємодія), форми якої первинні, щодо сус-тва вціломуФормальна соц. будується на 3 ступенях: загальна, формальна(визначаються прир людини і характером соціуму) та філософська соціологія. Важливими для подальш розвитку соц. були ідеї Зіммеля про соціал диференціації-основна ідея конфліктЗіммель вбачає у конфлікті засіб досягання своєрідної єдності. Також Зіммель приділяє увагу питанням культури. Основні праці:»Фі-я грошей», «Соціал диференціація», «Релігія». Ентоні Гідденс. його теорія структурації. - переосмислення дуалізму соціал об*єкту та суб*єкту, взаємовідносини між соціал дією та інститутами, аналіз взаємодоповненості та єєдності об*активного та суб*активного боку соціальної реальності. Вирішення такої задачі потребувало синтезу макро- та мікро підходів до аналізу соціа явищ, суч епохи вцілому, на думку вченого, це посприяє оновленню соц. думки, збагаченню її пізнавальних можливостей.

10. Методи соціологічного аналізу Методами соціологічного аналізу є спостереження, аналіз документів та опитування. Соціологічне спостереження - цілеспрямоване простежування за розвитком явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксуються дослідником і потім перевіряються. У соціології спостереження тільки тоді є результатом аналізу, коли його результати фіксуються у так званих "щоденниках", протоколах дослідження. Види спостережень за різними критеріями: - за умовами організації: польове(здійснюється у реальній життєвій ситуації); лабораторне (умови створюються самим дослідником); - за місцезнаходженням дослідника: невключене (дослідник є зовнішнім спостерігачем); включне (дослідник включений у процес); - за тривалістю здійснення: систематичні(проводяться за розробленим планом вивчення об'єкта); несистематичні проводяться за допомогою опитувань, документів тощо). Розрізняють також відкриті спостереження (членам досліджуваної групи відомий факт спостереження за ними) і спостереження інкогніто (члени групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження). Метод опитування - один із розповсюдженіших методів соціол. аналізу; засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думках респондентів. Існує 2 різновиди опитування: анкетування (не передбчає контакту анкетера і респондента; існує очне та заочне анкетування) та інтерв*ю (передбачає беспосередній контакт інтерв*юєра та респондента; існують індивідуальні та колективні інтерв*ю). Аналіз документів дає можливість побачити важливі сторони соціал дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні суспільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структур і систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми. Види: - за формою фіксації інфо:письмові документи; статистичні данні; іконографічна документація (кіно - відео - фото документація, картини); фонетичні документи. - за статусом джерела: офіційні і на неофіційні. - за ступенем опосередкованості: первинні(створені на основі безпосереднього досвіду автора) і вторинні документи (створені на базі узагальнення первинних документів). - за критерієм авторства документи ділять на індивідуальні (створені одним автором) і колективні (створені декількома авторами, групою). В соціології найбільш поширеними є традиційний (класичний) і формалізований (якісно - кількісний) метод аналізу документів. Традиційний аналіз дає суб'єктивну оцінку змісту документа.