14.Основні елементи програми соц дослідження

Програма соц.дослідження – спеціалізований науковий документ, що містить основні вихідні теоретичні та емпіричні передумови, параметри та засади соц.дослідження. В програмі дослідж має міститись ряд принципових моментів, в залежності від стратегії та виду дослідження, деякі елементи програми можуть бути недослідженими, та навіть якщо деякі з обов*язкових елементів не прописуються,вони мають бути усвідомлені дослідником.Всі елементи програми мають бути однозначно визначені, взаємопов*язані та логічно структуровані. Багатозначність або туманність в програмі ведуть до ненаукових результатів..Отже, програма є передумовою науковості соц.дослідження.

Програма соц.дослідження складається з 2 великих розділів:

1 - методологічний-прописуються основні теоретичні, методичні та методологічні параметри дослідження. Будь який методологічний розділ починається з обґрунтування проблемної ситуації(актуальності дослідження-чому актуальна?в чому проблема?чому ми стверджуємо що це проблема?).обґрунтування має 2 виміри:1-проксеологічний (що проблема являє собою на практиці…розкриває неспівпадіння того що є і що має бути)2-гносеологічний(Не має сенсу вивчати проблему,яку ми знаємо.Тому актуальне незнання соц проблеми та способів її вирішення).

---Об*єкт та предмет.Визначає що саме ми будемо досліджувати,який феномен .Об*єкт соц дослідження – частина соц реальності,що знаходиться в полі зору соціального дослідження.Предмет дослідження – аспект об*єкту, той бік,фрагмент,чи характеристика об*єкту що буде вивчатись.чітко визначений

---Постановка мети та завдань дослідження.Мета-кінцевий результат дослідження.Завдання-конкретні кроки щоб досягти мети(4-20)Кожне з завдань розпадається на гіпотези. 2 рівня(1-основна,гіпотеза підстави.В результаті розкладання завдань – гіпотези наслідку-додаткові)

---Операціоналізація основних понять-представлення наукового поняття у вигляді набору ознак,крізь які ці поняття можна вивчати.ООП-разумна організація дослідж,бо саме вона є переход від теорії до практики,від

Наукових понять до життя людей.Створення системи індикаторів-ознак,за допомогою котрих дослідник вимірює або фіксує соц.явище. Системний аналіз предмету дослідження-попереднє вивчення предмету з урахуванням структури предмету(властивостей,функцій,зовнішніх зв*язків)

2-процедурний розділ – вкл опи та обґрунтування конкретних процедур дослідження.Сюди входять:

-обґрунтування моделі вибіркової сукупності-способу відбору респондентів у дослідження

-функціонування хронологічного та функціонального плану(хто що і коли має робити)

-обгрунтування обраних методів та методик

-очікувані орієнтировні результати дослідж та їх можливе використання.

6. Громадянські функції соціології.

Соціологія – суспільне явище, а отже, їй притаманні риси суспільства, в якому вона розвивається. Поруч із цим вона впливає на суспільство, змінюючи його. Соціологія залежить від процесів, що відбуваються у суспільстві, а отже, й виконує низку важливих функцій, спрямованих на вивчення та вдосконалення суспільства. В сучасному українському суспільстві можна виділити 3 основні функції соціології(теоретико-пізнавальна, практично-політична та громадянська) Кожна з цих ф-цій має певні завдання(положення), які її конкретизують. Щодо громадянської функції соціології, то вона спрямована в першу чергу на створення громадянського суспільства в Україні і шляхом до цієї мети соціологія вбачає формування у різних верств населення соціологічного мислення. Це соціологічне мислення виражається у здатності людини (чи групи людей) по-перше, адекватно оцінювати свою діяльність у різних сферах свого життя(економічній, політичній, сімейно-побутовій, моральній і т.п.), а по-друге, вміння передбачати наслідки тих чи інших дій для особистого так и для суспільного розвитку. Основною та найважливішою на сьогодні складовою громадянської функції є інформаційна функція, тобто умовою успішного формування соціологічного мислення є об*єктивність, оперативність та повнота розповсюдження інформації щодо стану суспільства, яка базується на емпіричних дослідженнях. Важливе також впровадження соціальної політики владними органами та надання можливості громадянам (або певним соціальним групам) брати участь у реформуванні суспільних відносин.