45.Що таке «Ідеологічний вплив соціології»?

Соціологія має можливість впливати на соціальне життя не тільки через структури влади. Одним із шляхів поширення соціологічних знань є співпраця соціологів-професіоналів із управлінцями, надання останнім методичної та консультативної допомоги. Для поширення і популяризації соціологічних знань треба використовувати й засоби масової інформації, видавничу базу. Пропагуючи соціологічні знання серед усіх верств населення, орієнтуючи їх, допомагаючи розібратися у складних проблемах, визначаючи оптимальні варіанти діяльності, вона справляє безпосередній вплив на всі прошарки суспільства. Соціологічні знання, наукове тлумачення подій, що сталися в суспільстві, проникають у людську свідомість, формують соціологічний стиль мислення, який полягає, за влучним висловом американського соціолога П. Бергера, у вмінні бачити людину в суспільстві і суспільство в людині, розуміти, як поєднується індивідуальне з суспільним, як відбувається взаємозв’язок усіх соціальних явищ і процесів. Це вже належить до ідеологічної функції соціології, яка орієнтує, мобілізує, насамперед через освіту, через проникнення соціологічних знань і соціологічного стилю мислення в різні царини суспільного життя. Дехто з учених не визнає ідеологічної функції соціології, мотивуючи це тим, що ідеологія — неодмінно класова за змістом, політично зорієнтована система поглядів. Та у ширшому розумінні ідеологія — це сукупність поглядів та уявлень, які орієнтують людей, мобілізують їх для певної суспільно значущої діяльності. Звертання соціології (в межах масштабних соціологічних досліджень) до аналізу трансформації ціннісних орієнтацій різних верств населення, динаміки політичних преференцій, соціального статусу, можливостей соціальної мобільності тощо не тільки надає дослідникам та суспільству інформацію про певний стан суспільної свідомості та поведінки, але й помітно впливає на ці самі свідомість та повідінку самим фактом такого звертання. У цьому сенсі деякі вчені, наприклад відомий російський соціолог В.А.Ядов, говорять про ідеологічний вплив соціології, тобто ії спроможність завдяки проведенню досліджень та інформуванню населенння про їх результати змінювати ціннісні орієнтири та мотивацію його (населення) поведінки.

35. Соціально-інженерна ф-ція.Соціальна технологія.

Практично-політична функція соціології. соціально-інженерна діяльность = соціальне проектування та соціальні технології. Перший з них ( соціальне проектування) - це ґрунтована на науковому (соціологічному) знанні діяльність щодо створення образу майбутнього об’єкта. Таким об’єктом у соціальному проектуванні є ті стани суспільних явищ і процесів, яких передбачається досягти. Соціальна технологія – це визначення науково обґрунтованих засобів реалізації образу майбутнього суспільного стану. За концепцією К. Поп пера, соціальна технологія – це засіб застосування теоретичних висновків соціології у практичних цілях. Соціальна технологія безпосередньо пов’язана з соціальним проектуванням, яке не тільки створює образ майбутнього об’єкта, але й прораховує принципову можливість його досягнення. Соціальна технологія визначає засоби досягнення бажаного стану об’єкта. Реалізація цих засобів – справа соціальної інженерії.

40. Структура соціологічного знання Сучасна соціологія має складну структуру. З огляду на можливості використання соціологічного знання можна виділити: 1) прикладну соціологію (мета - вивчення актуальних проблем діяльності сус-ва з метою пошуку варіантів їх виришиння; особливість - дослідження конкретних соціал явищ); 2) фундаментальну соціологію (мета - побудова, вдосконалення та збагачення основ, методів та теорій соціологічного знання); 3) емпіричну соціологію (орієнтована на збір та аналіз різноманітних соціал даних, які здійснюються за допомогою якісних та кількісних методів соціологічного дослідження); 4) теоретичну соціологію (сукупність наукових тверджень, ідей, напрямів, течій напрацьованих вченими для осмислення соціокультурної реальності у певному часі та просторі), яка в свою чергу поділяється на макросоціологію (дослідження сус-ва,виявлення закономірностей утворення та розвитку соціал систем, які виходять з аналізу соціал груп, націй тощо) і мікросоціологію (аналіз міжособистісних взаємодій, стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особистості, окремих соціал явищ, процесів тощо). До цього списку також слід занести 3 рівні аналізу суспільства: - вищій – загальносоціологічні теорії - розкривають універсальні закономірності та принципи становлення та розвитку різноманітних соціал сис-м; - середній - теорії середнього рівня/спеціальні соціологічні теорії - досліджують окремі соціал спільноти та сфери діяльності людей (соціологія сім*ї, молоді, права, освіти тощо) виходячі з положень загальносоціологічних та емпіричних соціологічних доследжень; - нижчий - емпіричні соціологічні дослідження -за допомогою якісних та кількісних методів аналізу встановлюють соціал факти,закріплюють різні погляди, дії, поведінку, інтереси людей, соціал груп та спільнот.