4. Функція грошей як міра вартості.

Гроші, як загальний еквівалент можуть виміряти вартість будь-якого товару, що потрапив на ринок.

Для виконання цієї функції в кожній економічній системі існує масштаб цін, тобто грошова одиниця, використовувана для вимірювання і порівняння вартості товарів і послуг.

В період золотомонетного обігу і існування золотого стандарту за масштаб цін бралася певна вагова кількість золота, закріплена за національною грошовою одиницею. (СРСР – 0,987412 грам золота в одному рублі). При металевому обігу цю функцію виконували дійсні гроші – золото і срібло, але вони виражали вартість товарів ідеально, тобто у вигляді уявних грошей, що представлені ними.

Але не гроші роблять товари сумірними, а кількість витраченого суспільно необхідної праці.

Формою прояву вартості або грошовим виразом вартості є ціна.

Ціна товарів залежить від двох чинників:

• вартість банкноти, яка визначається вартість представлених нею товарів і кількістю банкнот в обігу;

• співвідношення попиту і пропозиції на даний товар на ринку.

5. Функція грошей як засіб обігу

Значущість функції велика, оскільки дозволяє виключити прямий товарообмін між двома власниками товару шляхом введення в процес обміну посередника в особі грошей.

Процес обміну товару на товар називається бартером (натуральне господарство). Незручності такого обміну: власник товару А, охочий придбати товар Б, доводиться шукати виробника такого товару, але невідомо, чи бажає він придбати товар А шляхом обміну на товар Би.

На цьому етапі застосовна формула:

Т → Т

З появою грошей формула набуває вигляду:

Т → Д → Т

Т → Д Д → Т

продаж покупка

Розділяючи формулу на два процеси (покупка і продаж), виникає можливість купувати, не продаючи, що викликає появу економічних криз.

Відмінності товарного грошового звернення і обміну товару на товар полягає в тому, що воно обслуговується грошима як засіб звернення.

Особливості функції:

• виконують реальні гроші

• виконують знаки вартості – паперові і кредитні гроші.

• оплата товарів завжди відбувається у момент здійснення операції.

Якщо формула Т → Д → Т не переривається в часі, то обіг товарів відбувається на основі грошей як купівельного засобу, якщо відбувається розрив між покупкою і продажем товарів, то гроші виступають як засіб платежу.

6. Функція грошей як засіб утворення заощаджень, накопичень і скарбів

Функцію скарбів можуть виконувати тільки реальні або повноцінні гроші (золото і срібло).

У формулі Т → Д → Д → Т за продажем товару не слідує покупка іншого товару, а гроші випадають із звернення, і перетворюються на скарб.

У цій функції гроші представляють особливий актив, який зберігається після реалізації товарів і послуг, і забезпечує купівельну здатність в майбутньому. Накопичення скарбів – це накопичення абстрактного суспільного багатства, величина якого вимірюється кількістю застиглої в нім праці. Функція виявляється при накопиченні предметів розкоші, цінних паперів, нерухомості.

Якщо гроші юридичних і фізичних осіб направляються на депозитні рахунки в банк, то проявляється функція грошей, як засіб накопичення або заощадження. З припиненням розміну банкнотів на золото і вилученням його з обігу засобом накопичення і заощадження виступають кредитні гроші. При накопиченні і заощадженні слід враховувати такі поняття як майбутня і справжня (поточна, дійсна) вартість грошей.

Майбутня вартість грошей – це вартість наших «сьогоднішніх» грошей з урахуванням отриманого на них доходу в майбутньому на певну дату. Розрахунок здійснюється за принципом складного відсотка, механізм дії якого полягає в нарахуванні відсотків на основну частину грошового внеску і на нараховані раніше відсотки.

Поточна (справжня) вартість грошей – це вартість «завтрашніх» грошей сьогодні. Розраховуючи її, можна визначити реальну вартість відстроченого платежу або вибрати найбільш ефективний варіант вкладення грошових коштів з наявних варіантів.