Тема: Кредит у ринковій економіці План

1. Необхідність кредиту. Передумови виникнення кредитних відносин.

2. Функції кредиту і принципи кредитування.

3. Види банківського кредиту.

4. Форми кредиту відповідно до Положення НБУ «Про кредитування».

5. Укладення кредитних договорів.

6. Економічний зміст і значення позикового відсотка. Чинники, що впливають на величину позикового відсотка.

7. Визначення кредитоспроможності позичальника.

1. Необхідність кредиту. Передумови виникнення кредитних відносин.

Історія появи кредиту відноситься до періоду прояву майнової власності. На цій стадії формуються передумови зародження капіталу, що став основою організації кредитних взаємин в суспільстві.

Необхідність і можливість використання кредиту обґрунтована наявністю нерівномірного руху товарного і грошового потоків в рамках загального економічного кругообігу в суспільстві.

Кредитні відносини виникають між кредитором і позичальником на добровільній основі. Мета кредиту – отримання вигоди з обох сторін.

Відповідно до Положення НБУ «Про кредитування», кредит – це позиковий капітал банку в грошовій формі, який передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності і цільового характеру використання.

2. Функції кредиту і принципи кредитування.

Суть кредиту проявляється через функції:

- акумуляція тимчасово вільних грошових коштів (обумовлена різною швидкістю обороту коштів в процесі їх кругообігу);

- перерозподільна функція (здійснюється перелив капіталу з одних галузей економіки в інших, з однієї території на іншу);

- заміщення готівки в обігу (відбувається заміщення тих, що знаходилися раніше в обігу повноцінних грошей на кредитні гроші). Крім того, кредит, заміщаючи гроші в обігу, сприяє швидшому обороту коштів в економіці;

- контрольна функція (банківський контроль над діяльністю позичальника, а також, сам позичальник контролює своєчасність повернення кредиту).

Основні принципи кредитування:

1. терміновість (кредитні засоби повинні бути повернені в строго зазначений в договорі термін);

2. поворотність (кредит видається позичальникові не на завжди, а на певний час);

3. платність (видані в кредит засоби даються не безкоштовно, а за певну ціну, тобто відсотки за кредит);

4. матеріальна забезпеченість, де забезпеченням може виступати:

а) застава нерухомості, цінних паперів, основних засобів або товарно-матеріальних цінностей;

б) гарантія - письмове зобов'язання третьої сторони сплатити борг у разі відмови від сплати позичальником;

в) страхування кредитів;

г) поручительство.

5. цільовий характер використання кредиту. Знаходить вираз в кредитному договорі, де указується конкретна мета видаваного кредиту. За порушення кредит може бути відкликаний або до позичальника застосовується підвищена процентна ставка.

3. Види банківського кредиту.

1. За термінами кредитування

а) короткострокові – до 1 року, видаються у разі тимчасових фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва і обігу;

б) середньострокові – до 3 років, видаються на оплату устаткування, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень;

в) довгострокові – понад 3 роки, видаються для формування основних фондів, реконструкцію, модернізацію, розширення основних фондів, що вже діють, на нове будівництво і т.д.;

г) онкольні – позики до запитання, погашення яких банк може зажадати у будь-який час. Видаються першокласним позичальникам.

2. По забезпеченню:

а) забезпечені заставою (майно, цінні папери);

б) гарантовані (банками, фінансами або майном третіх осіб);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страховій компанії);

г) незабезпечені (бланкові)

3. За ступенем ризику:

а) стандартні;

б) з підвищеним ризиком.

4. За методом надання:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантовані ( із заздалегідь обумовленою датою надання, з утриманням комісійних за зобов'язання)

5. За термінами погашення:

а) одночасні;

б) в розстрочку;

в) достроково (на вимогу банку або за заявою позичальника);

г) після закінчення обумовленого періоду.

6. Залежно від економічного змісту і призначення:

а) на комерційні цілі (для фінансування поточних потреб, для капітальних вкладень, для біржових спекуляцій);

б) споживчі (житлове будівництво, покупку товарів тривалого користування, оплата навчання, лікування і так далі)