- •1. Предмет информатика. Основные понятия информатики.
- •2. Этапы развития вычислительной техники.
- •3. Структура вычислительной техники.
- •4. Основные функциональные системы компьютера и принципы их работы.
- •5. Математическое и программное обеспечение эвм: классификация, назначение, примеры.
- •6. Представление и преобразование информации в эвм.
- •7.Операционные системы. Характеристика ms dos.
- •8. Операционные системы. Характеристика ос windows.
- •Семейство Windows 9x
- •9.Диалоговые программные оболочки. Сравнительная характеристика far и Volcov Commander.
- •10. Офисное программное обеспечение: назначение, содержание, примеры.
- •11. Текстовые процессоры: характеристика, примеры. Основные методы работы с ms Word.
- •12. Текстовые процессоры: характеристика, примеры. Средства автоматизации обработки информации в ms Word.
- •13. Программы обработки табличной информации. Основные методы работы из ms Excel.
- •14. Программы обработки табличной информации. Средства автоматизации обработки информации в ms Excel.
- •15. Программы для разработки и демонстрации электронных презентаций. Основные методы работы из ms Power Point.
- •16. Сохранение информации. Файловая система. Файлы и каталоги.
- •17. Понятие алгоритма. Основные свойства алгоритмов в интуитивном понимании. Основные базовые алгоритмические структуры. Методы представления алгоритмов.
- •18. Алгоритмические языки программирования. Язык программирования Pascal: общая сравнительная характеристика, особенности реализации алгоритмов в инструментальной среде Turbo Pascal 7.0.
- •19. Основные этапы технологического процесса производства работающей программы на эвм и их программное обеспечение. Понятие о первичном, объектном и абсолютном модуле.
- •20. Программы-трансляторы: назначение, разновидности и особенности работы.
- •21. Библиотеки транслятора: назначение, хранение, применение, структура, примеры.
- •22. Структура pascal-программы. Понятие: метка, тип, константа, переменная; их разновидности. Статические и динамические объекты программы.
- •Var перелік імен змінних та їх типів;
- •23. Базовые типы данных в языке Pascal и операции над ними. Расширение базовых типов в языке Turbo Pascal.
- •24. Операторы языка Pascal. Особенности структуры и применения.
- •25. Простые и структурированные типы данных в языке Turbo Pascal: характеристика, примеры.
- •26. Процедури та функції у мові Turbo Pascal. Формальні та фактичні параметри. Локальні та глобальні об’єкти. Поняття рекурсії.
- •27. Организация работы с файлами данных в языке Turbo Pascal.
- •28. Графические возможности языка Turbo Pascal.
- •29. Организация работы с динамической памятью в языке Turbo Pascal.
- •30. Управление процессом компиляции. Директивы компилятора.
- •31. Технологія програмування: основні етапи та принципи.
- •33. Поняття обчислювальної комп’ютерної мережі: призначення, різновиди, особливості пз.
- •34. Особливості виводу інформації засобами мови Turbo Pascal у текстовому та графічному режимах роботи дисплея.
- •35. Задача сортування даних та методи її розв’язку.
- •36. Задача пошуку даних та методи її розв’язку.
- •37. Захист інформації: програмні та апаратні методи.
- •38. Пам’ять еом: класифікація, носії, управління.
- •39. Системи числення. Обчислення у 2-х- і 16-ти-річній системах.
- •40. Сучасний пк: характеристика центральних та периферійних пристроїв. Поняття мультимедіа.
- •42. Основні етапи розв’язування прикладної задачі.
- •43. Поняття сучасної інформаційної технології. Приклади.
- •44. Поняття бази даних. Системи керування базами даних. Приклади.
- •45. Поняття про Internet. Апаратне та програмне забезпечення роботи з локальними та глобальними мережами.
- •46. Програмне забезпечення для автоматизації процесу розв’язування математичних задач.
26. Процедури та функції у мові Turbo Pascal. Формальні та фактичні параметри. Локальні та глобальні об’єкти. Поняття рекурсії.
В мові Паскаль виділяють два види підпрограм: процедура (PROCEDURE); функція (FUNCTION).
Принципи побудови Паскаль-програми, процедури і функції ідентичні і відрізняються тільки заголовками. Форма заголовків: Procedure <ім’я> (список параметрів) Function <ім’я> (список параметрів)
У випадку, коли одна й та сама послідовність дій (операторів) повинна виконуватися багаторазово на різних етапах обробки даних, раціонально (із погляду технології структурного програмування) використовувати підпрограми (тобто допоміжні програми). У мові Turbo Pascal виділяють два види підпрограм - процедури та функції. Крім того вони поділяються на стандартні (зберігаються в стандартних бібліотечних модулях компілятора мови Turbo Pascal) та нестандартні (розроблені користувачами), які в свою чергу класифікуються як внутрішні (оголошені та зберігаються в самій програмі) та зовнішні (оголошені та зберігаються за межами програми).
Загальний вигляд заголовка процедури наступний: procedure Ім’я_процедури (Список параметрів); Список параметрів - перелік імен для позначення вхідних даних і результатів роботи процедури з указівкою їхніх типів. Константи, змінні, типи, описані в блоці program, є глобальними стосовно підпрограми, на відміну від локальних, описаних у самій підпрограмі. Допускається розробка процедур, в яких відсутній Список параметрів.
Оператор виклику процедури має вигляд:Ім’я_процедури (Список параметрів);
Функції - це процедури особливого виду, результатом роботи яких є деяке значення (одне), аналогічне змінній. Результат роботи функції привласнюється імені функції. Загальна структура функцій схожа зі структурою процедури, за винятком заголовка та оператора, що виконується останнім. Заголовок функції має наступний вигляд:
function Ім’я_функціі (Список параметрів) : Тип_результату;
Оператор, що виконується останнім у функції завжди є оператором присвоєння. Він має структуру Ім’я_функціі : = вираз; . Тобто, обчислюється вираз і його значення стає значенням функції.Як правило, виклик функції здійснюється у операторі присвоєння або до функції звертаються безпосередньо за ім’ям . Параметри, перераховані при описуванні процедури (функції) в Списку параметрів, називаються формальними. Параметри, що містяться в Списку параметрів при виклику процедури (функції), називаються фактичними.
Усі об’єкти, що оголошені в основній програмі є по відношенню до будь-якої підпрограми називаються глобальними. Об’єкти, оголошені у підпрограмі називають локальними, бо вони діють у межах цієї підпрограми. Підпрограми, самі можуть вміщувати інші, вкладені підпрограми, й навіть звертатися (передавати управління) під час роботи до самих себе (насправді до своєї копії) - рекурсивні підпрограми. Під час взаємодії основної програми та підпрограми використовується відділ пам’яті, що має назву стек (це динамічна структура даних, що організована за принципом “Останній прийшов, першим обслуговується”). У ньому компактно зберігаються дані основної програми в той час, коли управління передається підпрограмі. Враховуючи можливість використання вкладених підпрограм (різних рівнів вкладеності), стек має багаторівневу організацію. Розміри його обмежені, але є можливість їх зміни, наприклад, за допомогою спеціальної директиви компілятора. У мові Turbo Pascal існує можливість створення користувачем власних бібліотечних модулів – програм з жорсткою структурою. Заголовок починається службовим словом unit замість program; далі йде розділ interface, де записаний перелік заголовків підпрограм, до яких дозволений доступ ззовні; далі йде розділ implementation, де розміщуються повні тексти включених до модуля підпрограм; далі йде розділ реалізації begin end. (як правило пустий). Модулі мають бути відкомпільовані зовнішнім компілятором tpc.exe (перетворені на готовий до використання tpu-файл). Практично оволодівши використанням підпрограм при розв'язанні задач набагато легше зрозуміти зміст таких понять обєктно-орієнтованого програмування, як клас, метод та ін.