Відповідність рівнів стека tcp/іp семирівневій моделі іso/osі

Оскільки стек TCP/ІP був розроблений до появи моделі взаємодії відкритих систем ІSO/OSІ, то, хоча він також має багаторівневу структуру, відповідність рівнів стека TCP/ІP рівням моделі OSІ досить умовна (рис.10.3). Розглядаючи багаторівневу архітектуру TCP/ІP, можна виділити в ній, подібно архітектурі OSІ, рівні, функції яких залежать від конкретної технічної реалізації мережі, і рівні, функції яких орієнтовані на роботу з додатками (рис.10.4).

Рис. 10.3. Відповідність рівнів стека TCP/ІP семирівневій моделі OSІ

Рис. 10.4. Мережезалежні й мереженезалежні рівні стека TCP/ІP

Протоколи прикладного рівня стека TCP/ІP працюють на комп'ютерах, що виконують додатки користувачів. Навіть повна зміна мережного устаткування в загальному випадку не повинна впливати на роботу додатків, якщо вони одержують доступ до мережних можливостей через протоколи прикладного рівня.

Протоколи транспортного рівня вже більше залежать від мережі, тому що вони реалізують інтерфейс до рівнів, що безпосередньо організують передачу даних по мережі. Однак, подібно протоколам прикладного рівня, програмні модулі, що реалізують протоколи транспортного рівня, встановлюються тільки на кінцевих вузлах. Протоколи двох нижніх рівнів є мережезалежними, а отже, програмні модулі протоколів міжмережногоо рівня й з мережних інтерфейсів встановлюються як на кінцевих вузлах складеної мережі, так і на маршрутизаторах.

Кожний комунікаційний протокол оперує з деякою одиницею переданих даних. Назви цих одиниць іноді закріплюються стандартом, а частіше просто визначаються традицією. У стеці TCP/ІP за багато років його існування утворилася своя термінологія в цій області (рис.10.5).

Рис. 10.5. Назва одиниць даних, використовувані в TCP/ІP

Потоком називають дані, що надходять від додатків на вхід протоколів транспортного рівня TCP і UDP.

Протокол TCP нарізає з потоку даних сегменти.

Одиницю даних протоколу UDP часто називають дейтаграмой (або датаграмой). Дейтаграма — це загальна назва для одиниць даних, якою оперують протоколи без встановлення з'єднань. До таких протоколів відноситься й протокол міжмережної взаємодії ІP.

Дейтаграмму протоколу ІP називають також пакетом.

У стеці TCP/ІP прийнято називати кадрами (фреймами) одиниці даних протоколів, на основі яких ІP-пакети переносяться через підмережі складової мережі. При цьому не має значення, яка назва використається для цієї одиниці даних у локальній технології.

Тема 11. Глобальні мережі

Глобальні мережі (Wіde Area Networks, WAN) служать для того, щоб надавати свої сервіси великій кількості кінцевих абонентів, розкиданих по великій території — у межах області, регіону, країни, континенту або всієї земної кулі. Через велику довжину каналів зв'язку побудова глобальної мережі вимагає дуже великих витрат, у які входить вартість кабелів і робіт з їхньої прокладки, витрати на комутаційне встаткування й проміжну підсилювальну апаратуру, що забезпечує необхідну смугу пропускання каналу, а також експлуатаційні витрати на постійну підтримку в працездатному стані розкиданої по великій території апаратури мережі.

Типовими абонентами глобальної комп'ютерної мережі є локальні мережі підприємств, розташовані в різних містах і країнах, яким потрібно обмінюватися даними між собою. Послугами глобальних мереж користуються також і окремі комп'ютери. Великі комп'ютери класу мейнфреймів звичайно забезпечують доступ до корпоративних даних, у той час як персональні комп'ютери використовуються для доступу до корпоративних даних і публічних даних Іnternet.

Глобальні мережі звичайно створюються великими телекомунікаційними компаніями для надання платних послуг абонентам. Такі мережі називають публічними або суспільними. Існують також такі поняття, як оператор мережі й постачальник послуг мережі. Оператор мережі (network operator) — це та компанія, що підтримує нормальну роботу мережі. Постачальник послуг, часто називаний також провайдером (servіce provіder), — та компанія, що робить платні послуги абонентам мережі. Власник, оператор і постачальник послуг можуть поєднуватися в одну компанію, а можуть представляти й різні компанії.

Набагато рідше глобальна мережа повністю створюється якою-небудь великою корпорацією (такий, наприклад, як Dow Jones або "Транснефть") для своїх внутрішніх потреб. У цьому випадку мережа називається приватною. Дуже часто зустрічається й проміжний варіант — корпоративна мережа користується послугами або встаткуванням суспільної глобальної мережі, але доповнює ці послуги або встаткування своїми власними. Найбільш типовим прикладом тут є оренда каналів зв'язку, на основі яких створюються власні територіальні мережі.

Крім обчислювальних глобальних мереж існують і інші види територіальних мереж передачі інформації. У першу чергу це телефонні й телеграфні мережі, що працюють протягом багатьох десятків років, а також телексна мережа.

Через велику вартість глобальних мереж існує довгострокова тенденція створення єдиної глобальної мережі, що може передавати дані будь-яких типів: комп'ютерні дані, телефонні розмови, факси, телеграми, телевізійне зображення, телетекс (передача даних між двома терміналами), відеотекс (одержання даних, що зберігаються в мережі, на свій термінал) і т.д., і т.п. На сьогодні істотного прогресу в цій області не досягнуто, хоча технології для створення таких мереж почали розроблятися досить давно.